Понад 70 американських сенаторів підтримали законопроєкт про «нищівні» санкції щодо Росії, які запровадять, якщо Москва відмовиться від мирних переговорів, повідомила компанія Bloomberg. Серед іншого – мита у розмірі 500 відсотків на імпорт у США з країн, які купують російську нафту, нафтопродукти чи природний газ, заборону фінансовим установам США інвестувати в організації, пов'язані з російським урядом, а громадянам США – купувати російські держоблігації. На такий можливий розвиток подій звертає увагу телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
В останній робочий день квітня міністерство фінансів Росії вже збільшило очікуваний дефіцит російського бюджету на тлі зниження світових цін на нафту: з 0,5 відсотка ВВП до 1,7 відсотка – тобто з понад трильйона до майже чотирьох трильйонів рублів.
Уряд Росії також схвалив законопроєкт Мінфіну, в якому прогноз нафтових цін знижений з 70 до 56 доларів за барель. Ціни на нафту в усьому світі почали знижуватися після рішення президента США Дональда Трампа запровадити імпортне мито проти десятків країн, і країни ОПЕК+ вирішили різко наростити видобуток. Вартість еталонної марки Brent знизилася на 15% до приблизно 64 доларів за барель, а російській Urals – приблизно до 53 доларів, і це стало найнижчою ціною з червня 2023 року. І це значно нижче за ціну, яка закладена до бюджету Росії на 2025 рік.
Що на тлі цього всього буде з економікою Росії і чи можливо натиснути на неї новими санкціями, телеканалу «Настоящее время» розповів макроекономіст Артем Кочнев.
«500-відсоткові мита – по суті, заборонні»
За словами Кочнева, новий законопроєкт США «скоріше політико-економічний, ніж суворо економічний»: адже «мита є чи не основним інструментом примусу у веденні зовнішньої політики Трампа».
«Як бачимо за динамікою у спробі ввести мита щодо Китаю і всієї наступної риторики команди Трампа, є відчуття, що це спроба просто пригрозити такого роду мірою», – зазначив Кочнев.
Самі по собі 500-відсоткові мита на ввезення товарів – по суті, заборонні, наголосив він.
Росія може спробувати більш активно використовувати тіньовий флот і переорієнтувати постачання під соусом інших країнАртем Кочнев
Головним імпортером російської нафти і нафтопродуктів є Китай, і він займає велику частку в зовнішньоторговельному обороті США. З Індії, яка є ще одним великим партнером Росії, Сполучені Штати імпортують приблизно 2-2,5% від усього імпорту, пояснив Кочнев.
Правдоподібність такого кроку економіст при цьому оцінює як сумнівну.
Якщо країни на кшталт Індії та Китаю все ж таки перестануть закуповувати російську нафту – може впасти експортна виручка Росії, що послабить курс рубля і призведе до зростання інфляції.
«Росія може спробувати більш активно використовувати тіньовий флот і переорієнтувати постачання під соусом інших країн. Інструменти потенційно для цього існують. І тут постає питання не тільки про впровадження якихось заходів, а й їх імплементацію та відстеження – це одна з ключових проблем ефективності санкцій», – додав Кочнев.
Найважливіші ціни на нафту
«Зниження навіть на 15-20% ціни на нафту підвищує розрив між доходами та видатками. Параметри, які заклали зараз до російського бюджету, вони загалом досить консервативні. У прогнозі міністерства економічного розвитку заклали консервативний сценарій у найжорсткішому варіанті – падіння ціни на нафту ще на п'ять доларів», – зауважив економіст.
За прогнозами агентств, які займаються оцінкою енергоринків, наступного року зниження цін на нафту продовжиться.
«На папері можливості для того, щоб це зробити без серйозного залізання в кишеню громадян, існує. Якщо виходити з того, що потрібно покрити дефіцит бюджету в межах 2% ВВП протягом найближчих двох років, потрібно позичити близько 4%, і це можна зробити на внутрішньому ринку протягом розподіленого періоду часу.
Можна також залізти у фонд національного добробуту, який серйозно підкоротився за останні три роки, проте дозволяє хоча б частково покрити такий дефіцит. І, звісно, [російська] держава завжди має змогу підвищити податки на бізнес чи на якісь окремі групи громадян», – резюмував економіст Артем Кочнев.
