Армія РФ наприкінці минулого року майже впритул підійшла до Покровська на Донеччині, але Силам оборони вдалося її зупинити і стабілізувати цю ділянку фронту. Коли спроби оточити місто чи взяти його лобовими штурмами зазнали невдачі, агресор взявся за тактику, яку вже випробував на інших містах, – руйнування. У якому стані місто після пів року російських ударів, побачили журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
З висоти пташиного польоту руйнування в Покровську мають масштабний вигляд: місто нагадує постапокаліптичну комп’ютерну гру типу «Сталкера». З землі картина та сама: видно, що на околицях уже немає жодного вцілілого будинку, а в колись густонаселених кварталах – ні душі. Більшість квартир у цих районах непридатні для життя, а на вулицях просто небезпечно перебувати: довкола згорілі й розбиті автомобілі, під ногами – нерозірвані боєприпаси.
Нещодавно ракетним ударом Росії в Покровську була повністю зруйнована міська котельня. До останнього часу вона забезпечувала теплом половину міста.
Єдина відмінність Покровська від Бахмута чи Авдіївки, які Росія також штурмувала багато місяців поспіль, – оптоволокно, що російські військові почали відносно нещодавно використовувати для управління дронами (воно робить безпілотники невразливими для РЕБу).
Увесь Покровськ оплутаний волосінню – саме такий вигляд має це оптоволокно. Волосінь від дронів висить буквально всюди у місті: на гаражах, у дворах, нею оплутані дерева, стовпи. Саме за допомогою цього оптоволокна російські дрони літають над Покровськом щодня й б’ють по його вулицях.
Українські військові також використовують безпілотники на оптоволокні: з їхньою допомогою пілоти 68-ї окремої єгерської бригади ЗСУ, яка захищає Покровськ, припиняють будь-який рух противника у бік української піхоти.
Військові бригади показують кадри з дрона: росіяни знову почали наступати малими групами, причому роблять це вдень і вночі.
«Останніми днями тут їх дуже багато полягло, і вони все лізуть далі. А сенс? – кажуть військові 68-ї бригади. – Скільки він [лідер РФ Володимир) хоче їх покласти, щоб узяти одну позицію? Дурні у них атаки!»
Під час паузи українські військові обговорюють новину про триденне припинення вогню Росією до 9 травня. Захисники Покровська мають не надто багато ентузіазму щодо цього: вони вважають, що пауза потрібна російській армії, аби перегрупуватися і зібрати нові сили для майбутніх атак.
«Усе, що зараз я бачу, не дає мені навіть одного відсотка віри в те, що буде якесь припинення вогню, навіть на короткий строк, – каже військовий на ім’я Олександр. – І то це буде зроблено так, щоб нас обвести знову круг пальця, щоб побільше території собі захопити».
Читайте також: «Згадайте Ірпінь, Бучу»: що військові на фронті думають про припинення вогню
«Росіяни повністю припиняти вогонь точно не будуть. Не варто плекати ілюзій і фантазувати, – зауважує його товариш Руслан. – Навіть якщо тут (на фронті – ред.) стихне, вони «кошмаритимуть» мирних жителів ракетами, балістикою, «шахедами». Ви ж бачите, що відбувається: вони запускають понад сотню «шахедів» за ніч».
У Кремлі 28 квітня заявили, що лідер РФ Володимир Путін оголосив перемир’я у «дні 80-річчя Перемоги» – 8, 9 і 10 травня. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю пропозицію РФ, нагадав, що Україна підтримує ідею США щодо припинення вогню, а також пропонувала 30-денну паузу, і назвав заяву Путіна «черговою спробою маніпуляцій».
Ті небагато жителів Покровська, які залишилися в місті, не часто залишають квартири через небезпеку потрапити під обстріл на вулиці. Тих, хто гине, люди ховають просто у дворах будинків – бо не мають змоги відвезти тіло на кладовище й поховати там.
Місцева жителька, яка називає себе Валентиною, поховала у дворі свою сусідку. Дата смерті на табличці вказана 25 грудня – Різдво.
«Вона померла від хвороби, розумієте? Куди її було ховати? Ми нікому не потрібні», – каже вона.
