Київ – Україна – найбільший експортер до Євросоюзу з країн «Східного партнерства», за минулий рік частка українського експорту в ЄС становила більше половини від загальних поставок. При цьому, як зазначають експерти, це здебільшого сировина і первинна сільськогосподарська продукція. Тобто, українці пропонують європейським партнерам метал замість металевих виробів, овочі і фрукти – замість консервів і джемів, молоко замість йогуртів і сирів, які коштують дорожче. Чому агропромисловий сектор України наразі вивозить до ЄС сировину?
Your browser doesn’t support HTML5
Україна – найбільший експортер до ЄС серед країн «Східного партнерства»
Аграрний сектор України забезпечує понад 40 відсотків надходжень держави від експорту. Серед іншого, українці збільшують обсяги продажу сільськогосподарської продукції в ЄС, стверджують у міністерстві аграрної політики.
Цього року частка зернових у структурі українського експорту до ЄС вперше перевищила 60 відсотків, також Україна збільшує експорт меду. У планах українських аграріїв – збільшити експорт продукції тваринництва, борошна і виробів з борошна, олії, повідомив журналістам міністр агрополітики Олексій Павленко.
Олексій Павленко
«Загальний обсяг інвестицій в обігові кошти і в техніку у сезоні 2015 року становить 66 мільярдів гривень. Це суттєво, майже на 14 мільярдів гривень, більше, ніж було проінвестовано у минулому році», – повідомив Павленко на відкритті міжнародної агропромислової виставки у червні 2015 року.
Але наразі частка готових виробів продукції АПК не збільшується, експерти зазначають, що українські виробники постачають саме так звану «продовольчу сировину», і пов’язують це насамперед з правилами і стандартами, завдяки яким ЄС вживає якісну сільськогосподарську продукцію. Тобто, багато що залежить від самих українських виробників, їхніх можливостей виробляти продукцію високої якості.
Експерти: держава має підтримати виробників продукції АПК
Як пояснили журналістам експерти ініціативи «Сильніші разом», фермер, власник сільськогосподарського виробництва або пересічний селянин, які вирощують, збирають і продають продукцію АПК, повинні користуватись європейськими стандартами якості і вимогами до продуктів. Серед них – стандарти для первинного виробництва (тобто, умови вирощування продукту, робота в полі), стандарти для транспортування і зберігання продукції, стандарти для роздрібної торгівлі.
Стандартам і санітарним вимогам Євросоюзу мають відповідати насіннєвий матеріал, методи й умови вирощування фруктів та овочів (сюди входять і матеріали, які використано для їхньої обробки).
На думку координатора ініціативи «Сильніші разом» Любові Акуленко, рішення виробника продукції АПК, торгувати чи ні з Євросоюзом – це насправді вибір самого виробника, який не залежить від державних рішень.
Водночас, за її словами, держава повинна допомогти виробникам-імпортерам на законодавчому і правовому рівні.
Чи не всі бояться, що наші виробники не витримають конкуренції з європейськими виробниками. Так щоб вони її витримали, панове, привнесіть нормальні правила конкуренції!Любов Акуленко
«З промислової продукції ми ухвалили майже все законодавство, з харчових продуктів – не все ухвалили. Наприклад, наша продукція АПК проходить через митницю. Але ж ми всі знаємо, як наша митниця працює, а нам потрібно, щоб митниця працювала ефективно й швидко, щоб ми торгівлю не припиняли, а створювали всі умови, щоб торгівля йшла ефективно. Так само чи не всі бояться, що наші виробники не витримають конкуренції з європейськими виробниками. Так щоб вони її витримали, панове, привнесіть нормальні правила конкуренції!» – заявила Акуленко журналістам.
А керівник аналітичного департаменту Консалтингової групи «ААА» Марія Колесник у розмові з Радіо Свобода зазначила, що високий рівень корупції в урядових інституціях, які керують, серед іншого, сільським господарством, відлякує потенційних інвесторів і гальмує модернізацію управління галуззю. Інвестор не прийде в український агросектор і не вкладе кошти у модернізацію виробництва, допоки не переконається у його прозорості і наявності чесних правил для ведення бізнесу.
Марія Колесник
«Маємо невизначеність із тим, чи буде змінюватись, чи ні у подальшому законодавство, і, відповідно, які будуть правила гри? Особливо це цікаво для інвесторів, які будують переробні потужності або портові елеватори», – наголошує експерт у розмові з Радіо Свобода.
Донбас: малий і середній бізнес намагається відродити сільське господарство
На заваді аграріям – і ситуація на сході України. Так, міністерство аграрної політики визнало, що сільське господарство на окупованих територіях Донбасу і в окупованому Росією Криму фактично втрачене.
А на звільнених територіях Донеччини і Луганщини місцеві селяни намагаються забезпечити себе бодай овочами і фруктами. Невеликі сільськогосподарські кооперативи і фермерські господарства теж намагаються відновити виробництво продукції АПК у цьому регіоні бодай для того, щоб забезпечити місцеве населення продуктами харчування. Але цьому перешкоджають наслідки воєнного протистояння: заміновані поля та імовірність проникнення диверсійних груп через закинуті сільськогосподарські угіддя.
Тим не менше, громадські ініціативи Центр.UA і Донбас SOS за підтримки західних донорських організацій готові підтримати малий і середній бізнес Донбасу, який раніше, здебільшого, і був задіяний в агросекторі і супутніх галузях.
Ми хочемо запропонувати владі затвердити окрему державну програму з підтримки приватної ділової ініціативиБогдана Александрова
«У нас буде створено так звану «Зелену книгу», яка буде містити всю проблематику, і буде створено «Білу книгу», яка включатиме пропозиції щодо того, як можна вирішувати проблеми відновлення малого і середнього бізнесу. Ми хочемо запропонувати владі затвердити окрему державну програму з підтримки приватної ділової ініціативи», – розповіла експерт представництва Центру міжнародного приватного підприємництва СІРЕ-Україна Богдана Александрова, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо можливості повернути сільське господарство «в орбіту» приватної ділової ініціативи.