Без «Орешника» і «Армати», але із Сі Цзіньпіном та Фіцо без «георгіївської стрічки». Як пройшов парад у Москві?

Парад на Красній площі на ювілейну 80-ту річницю перемоги у Другій світовій війні мав на меті переконати всіх: міжнародній ізоляції Кремля настав кінець, а російський оборонно-промисловий комплекс міцний як ніколи, кажуть оглядачі. Утім, додають, президенту Росії Володимиру Путіну повною мірою не вдалося ні те, ні інше.

І хоча на параді вперше від початку повномасштабного вторгнення в Україну був присутній очільник країни НАТО, а також лідер другої економіки світу, решта запрошених гостей радше виконували роль «масовки», вважають політологи, з якими поспілкувалося Радіо Свобода.

Не було також і розпіарених російською пропагандою ракет, яким нібито «немає аналогів», та новітнього танка, який раніше вже провозили Красною площею, але так ніколи і не поставили на озброєння підрозділів російської армії в Україні.

Радіо Свобода проаналізувало зброю, яку Кремль провіз Красною площею, а також список гостей, які завітали на урочистості до Москви. Ось головне, що треба знати про парад на 9 травня і що це може означати для світової політики.

«Іскандери» є, «Орешника» нема

Військовий парад на Красній площі у 2025 році мав стати наймасштабнішим з часу початку повномасштабної війни в Україні, підрахувало російське видання «Агентство», спираючись на відео репетицій параду. За їхніми даними, у параді мали взяти участь щонайменше 184 одиниці техніки, 12 безпілотників і 15 літаків.

Як повідомили російські ЗМІ, фактична кількість наземної техніки практично не відрізняється від аналізу «Агентства»: Красною площею сьогодні проїхали 183 одиниці бойової техніки.

У 2022-2024 роках кількість техніки на параді у Москві була значно нижчою: від понад 130 одиниць у перший рік повномасштабної війни до 50-60 одиниць у наступні два роки.

Втім, 2025 рік – особливий для Кремля, адже це рік ювілейної, 80-ї річниці перемоги СРСР у тому, що в Росії називають «Великою вітчизняною війною» – термін, який навмисно приховує роль СРСР у розв’язанні Другої світової війни у 1939 році.

«Масштаб дуже значний. За останні два роки ми бачили різке скорочення технічної частини параду... Зараз це, схоже, пов’язано з ювілеєм і, можливо, з надією Путіна закінчити все в цьому році шляхом мирних переговорів. Це подається як додаткова перемога», – вважає російський військовий аналітик Ян Матвєєв.

Бойова розвідувальна машина БРМ-1К, яка стоїть на озброєнні Москви з 1973 року

Важливо зазначити, що в останній рік перед повномасштабним вторгненням в Україну на параді у Москві показали понад 230 одиниць техніки.

Однак, попри зростання кількості, приміром, танків на Красній площі у порівнянні із минулими роками, деякі з новітніх моделей цього року вирішили не демонструвати. Наприклад, танк Т-14 «Армата».

Як пояснив аналітик Ян Матвєєв в етері каналу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки, це може бути пов’язано з тим, що навіть прокремлівських публічних осіб почало дратувати те, що новітній танк так і не розгорнули на фронті війни з Україною.

«Всіх дратує, що ось катають на параді, але зробити [танк] ніяк не можуть», – сказав Матвєєв.

В очі також кидається значне скорочення авіаційної техніки, цього року в параді взяли участь всього 15 літаків Су-30 і МіГ-29. Така ж кількість літаків була і минулого року, а от у 2022-2023 роках від авіаційної частини відмовились взагалі, пояснюючи це нельотною погодою.

«Авіаційна частина була дуже куцою. Якщо я не помиляюсь, в минулі рази там сонячна погода з легкими хмарками була розцінена як взагалі нельотна. Тут вони показали те, що в них взагалі щось хоча б літає. Але літає у вигляді лише пілотажних груп, що точно не відповідає статусу сакральної 80-ї річниці… Ніяких навіть там [новітніх] Су-57 не показали», – каже у коментарі Радіо Свобода головний редактор видання Defence Express Олег Катков.

За словами експерта, це не свідчить про брак літаків у Росії, а радше – про занепокоєння щодо безпеки: «Треба розуміти, що так, у РФ багато літаків, і вони літають, і тут не може бути якоюсь такою критичною проблемою їх знайти. Тобто вочевидь це – виключно питання забезпечення безпеки».

Напередодні 9 травня російські чиновники попередили жителів Москви та прилеглих регіонів утриматися від запуску феєрверків цього тижня. А постачальники телекомунікаційних послуг заявили, що інтернет-послуги будуть сповільнені – імовірно, щоб завадити можливим польотам дронів або дистанційно керованим вибухам.

Помітною була і відсутність зброї, яку РФ раніше часто називала передовою.

Не було всієї лінійки «аналогов нет» озброєння. Тобто де «Орешник»? Хоча могли б показати ж. Чому не пролетіли «Кинджали», які вже не проривають будь-яку існуючу і перспективну протиракетну оборону, як це заявлялось на попередніх парадах? Де той «Циркон»? Могли хоча б його там якось провести, показати, який також мав проривати всю перспективну та наявну протиракетну оборону в лапках», – каже Олег Катков.

Нову російську балістичну ракету «Орешник», за словами Путіна, вперше використали у бойових умовах 21 листопада, коли Росія завдала удару по українському місту Дніпро. На думку аналітика Яна Матвєєва, відсутність цієї системи на параді може бути пов’язана з тим, що достеменно невідомо, чи взагалі існує ця ракета у бодай ще одному екземплярі та чи справді вона новітня, а не є модифікацією ракети «Ярс».

До речі, про «Ярси». Ці комплекси стали єдиною одиницею зброї із комплексу російських засобів стратегічної ядерної зброї на цьогорічному параді. На думку Олега Каткова, це пов’язано із тим, що решту номенклатури просто у Росії просто немає можливості продемонструвати.

«Вони привезли лише «Ярси». Раніше вони везли «Тополі», але «Ярс» – це модернізація «Тополі». Провести по Москві, по Красній площі можливо було б ракети і шахтного базування, але «Сармат» в них нікуди не полетів, він вибухнув в шахті. І вони могли технічно показати ТУ-160 і ТУ-95, але от авіаційна частина параду не була реалізована. Ну, морський компонент вони не можуть показати».

Також вперше російські чиновники показали і безпілотні системи, які є на озброєнні армії. Серед представлених дронів – «Орлан», Zala, «Ланцет», «Гарпія» і «Герань», які Росія активно використовує для ударів по Україні.

«Вони сформували сили безпілотних систем. Треба було щось показувати. От і все. От вони зібрали ті безпілотники, які використовують, їх привезли на КАМАЗах. Ще вони показали «Шахеди». Ну, Білорусь до цього показувала «Шахеди». Це не новина», – так пояснив появу БПЛА на параді у Москві Олег Катков.

Серед засобів ППО у Москві показали лише пускові установки С-400.

«Не було ані «Панцирів», ані «Торів»… Нічого не було з інших засобів», – каже в етері Радіо Донбас.Реалії професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук.

На його думку, це пов’язано із потребою, серед іншого, захищати і сам парад: «Вочевидь росіяни не можуть дозволити собі виділити навіть десяток таких зразків для того, щоб показати на цій площі. Другий мотив, можливо, не було впевненості, що не буде якихось ексцесів, в плані ударів по Красній площі».

«Товариш Сі»

Мабуть, найважливішим для престижу Кремля став візит китайського лідера Сі Цзіньпіна.

Китайські військовослужбовці марширують під час військового параду до Дня перемоги на Красній площі 9 травня 2025 року

«Що важливе насправді було? Безумовно, це приїзд Сі, який сидів по праву руку від Путіна. Тобто все символізувало, що «ми разом»: Москва і Пекін – «братья навеки», – пояснює у коментарі Радіо Свобода науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та професор політології Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань.

Напередодні параду Володимир Путін провів у Кремлі переговори із Сі. Говорячи про російсько-китайські відносини, Путін заявив, що вони досягли найвищого рівня за всю історію розвитку і «не залежать від внутрішньополітичних чинників чи поточної світової кон'юнктури».

У спільній заяві сторін після зустрічі проголошується, що сторони переконані в необхідності усунути «першопричини» війни РФ проти України. Це – перший випадок, коли китайська сторона погоджується із таким формулюванням, яке РФ давно взяла на озброєння.

Російська влада часто використовує формулювання про «першопричини» війни як натяк на розширення НАТО й інші події, які, за словами Путіна, нібито поставили під загрозу безпеку Росії і спровокували її на широкомасштабне вторгнення. Україна і її західні союзники кажуть, що це був хибний привід для неспровокованого нападу.

Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та очільник Китаю Сі Цзіньпін у Москві, 9 травня 2025 року

На думку Олексія Гараня, візит Сі до Москви і участь у військовому параді допомагає лідеру КНР досягнути кількох геополітичних цілей. Перша – чергова демонстрація залежності Москви від Пекіна, каже експерт.

«Друге – це тиск на Сполучені Штати. І ми бачимо, що насправді Трамп змушений іти на низку поступок... Звісно, це дуже добре видно по позиції щодо Китаю, тобто він починає вже гальмувати всю цю ідею з додатковими митами», – каже Радіо Свобода Гарань.

Зокрема, на ці вихідні у Швейцарії заплановані переговори між чиновниками адміністрації Трампа і їхніми китайськими візаві із найвищим рівнем представництва з обох боків за останні місяці, повідомляє AP.

Орієнтація: Москва чи Пекін?

Постать Сі – важлива і для інших гостей параду. Для декого – не менш важлива за Путіна. До прикладу, президент Бразилії Лула да Сілва прибув до Москви, бо орієнтується на обох лідерів у межах БРІКС як на головних супротивників США.

«Лула формально декларує нейтралітет. Де-факто Бразилія близька до Китаю і Росії, зокрема з питань війни в Україні. І позиція Лули пояснюється, перше, тим, що він вірить в багатополярний світ. Він – страшенний такий антиамериканіст. А друге – дуже цинічно, що Бразилія отримує від Росії добрива, які дуже потрібні за заниженою ціною. Тому він і приїхав», – пояснює політолог Олексій Гарань.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва (л), президент Китаю Сі Цзіньпін (ц) і президент Південно-Африканської Республіки Сіріл Рамафоса (п) під час саміту БРІКС 2023 року

Так званий «китайсько-бразильський план завершення війни» в Україні складається із шести пунктів, який, зокрема, не передбачає принципу поваги до територіальної цілісності «всіх країн», який був у попередньому плані Китаю. Китайсько-бразильський план вперше оприлюднили за результатами поїздок спеціального представника уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуея до країн так званого Глобального Півдня на початку травня 2024 року.

Для прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді відносини із КНР мають протилежне значення. Для інтересів Індії Китай – основний конкурент. Саме цей фактор, а також військова напруженість між Індією і Пакистаном стали причинами, чому Моді у Москву не поїхав, вважає Олексій Гарань.

«Китай – це головна загроза для Індії. Тому я думаю, що Індії зараз потрібна співпраця з Заходом. Тобто це той факт, що Китай – це загроза для них, і Захід їм потрібний, і Сполучені Штати їм потрібні. Я думаю, що це чи не головна причина, чому Моді вирішив не показувати свою занадто велику близькість до Росії і Китаю», – каже експерт.

На параді у Москві також були присутні лідери з Центральної Азії, зокрема Казахстану, Таджикистану, Киргизстану та інших. Для них в пріоритеті хороші відносини і з Пекіном, і з Москвою.

«Країни Центральної Азії зараз менше залежать від Москви, тому що вони вже залежні від Китаю. І насправді Китай є в перспективі основною країною, яка буде там домінувати. Тому країни цього регіону, зокрема Казахстан, вони намагаються диверсифікувати стосунки, в тому числі, і з Заходом також. Але якщо ми візьмемо такі країни, як Таджикистан, Киргизстан, вони залежні від Росії. І тому вони намагаються не сваритися з Москвою зайвий раз», – каже Олексій Гарань.

«Прорив» Путіна не вдався?

На думку російського політолога, який базується у Празі, Івана Преображеньского, завдяки параду в Москві Путіну вдалося певною мірою продемонструвати прорив міжнародної ізоляції.

«Це демонстрація того, що Росія значною мірою вийшла з міжнародної ізоляції, хоча й не повністю. Вона навіть зараз набуває здатності вербувати союзників всередині Європейського союзу», – каже Преображеньский в етері телеканалу «Настоящее время», маючи на увазі, що до Москви завітав прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Йому вдалося дістатися Москви окольними шляхами, а саме – через Азербайджан.

Напередодні Фіцо заявив, що Естонія відмовилася пропускати його літак до Росії для участі у військовому параді у Москві 9 травня.

За участь у параді у Москві Фіцо розкритикувала очільниця європейської дипломатії Кая Каллас. Втім, Фіцо на урочистостях у Москві помітно вирізняло те, що той не мав на собі «георгіївської стрічки». Цього забороненого в Україні символу також не мали на своєму одязі президент Сербії Александар Вучич та лідер Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.

Попри присутність на параді у Москві двох європейських лідерів, а також президента Китаю, решта гостей не додають престижу події, каже у коментарі Радіо Свобода Олексій Гарань.

«Якщо ми почнемо аналізувати, то, ну, хто там був? Там були представники пострадянського простору, причому такі диктаторські режими, за винятком Вірменії. Там були світові диктатури... Абхазія і Південна Осетія. Ну ясно, що це маріонеткові абсолютно держави. Мене, до речі, цікавить, як себе президент Китаю Сі почував у цій кампанії», – каже Гарань.