Чи зможе 47-й президент США Дональд Трамп реалізувати головне гасло своєї виборчої кампанії: «Америка на першому місці. Зробимо Америку великою знову!», якщо не продовжить підтримувати лідерство США на глобальному рівні і у демократичному таборі?
«Є внутрішня напруга між двома основними гаслами «Америка на першому місці» та «Повернемо Америці колишню велич», – вважає Кліффорд Мей, засновник і президент Фонду захисту демократій (ФЗД). У чому ж ця напруга полягає? І якими мають бути кроки адміністрації Трампа, щоб досягти заявленої мети.
Радіо Свобода поспілкувалося із аналітиком у рамках серії інтерв'ю під назвою «Зміни у зовнішній політиці Америки».
Your browser doesn’t support HTML5
«США повинні робити більше для перемоги у «холодній війні 2.0» – Мей
Повернувшись до Білого дому на президентську посаду, Дональд Трамп дорікнув членам НАТО за історично низькі витрати на оборону перед обличчям зростаючої войовничості Росії, засудив глобальну торговельну систему як упереджену проти американських інтересів і запровадив санкції проти Міжнародного кримінального суду.
Зміна зовнішньої політики Америки: Серія інтерв'ю з трьох частин
Це серія інтерв'ю Радіо Свобода зі світовими мислителями, яка складатиметься з трьох частин, що пропонують різні точки зору на те, чого ми навчилися за перші 100 днів другого терміну президента США Дональда Трампа. Мета – дати уявлення про те, як адміністрація Трампа підходить до вирішення деяких з найскладніших питань для Європи та ширшого регіону з часів Другої світової війни: вторгнення Росії в Україну, посилення конфронтації між Росією і Заходом та зростання хвилі дезінформації.
У США Трамп обмежує як легальну, так і нелегальну імміграцію, одночасно скорочуючи іноземну допомогу – кроки, які критики вважають симптомами ширшого відходу США від глобального лідерства. У той час як деякі прихильники президента стверджують, що Америка повинна звернути увагу на внутрішні проблеми, щоб протистояти деіндустріалізації, зростаючій нерівності та масовій міграції, Мей стверджує, що відвернення від світу може суперечити власній меті президента – збереженню глобальної першості США.
Мей, який заснував ФЗД після терористичних атак 11 вересня 2001 року, вже давно виступає за активну американську присутність за кордоном.
Аналітичний центр, який позиціонується як позапартійний, відомий своєю рішучою підтримкою Ізраїлю та України.
Мей розпочав свою кар'єру як журналіст, часто роблячи репортажі з-за кордону. Пізніше він працював директором з комунікацій Республіканського національного комітету під час виборів 2000 року, а в 2008 році президент Джордж Буш призначив його членом Ради керуючих з питань мовлення (з 2018 року Агенство США з глобальних медіа (USAGIM) – урядового органу США, відповідального за діяльність радіо, телебачення і радіостанцій, що фінансуються державою.
У розлогій бесіді з Радіо Свобода Мей стверджуває, що світ сьогодні ще більш небезпечний, ніж під час холодної війни, коли Сполучені Штати і Радянський Союз змагалися за глобальний вплив у ядерному протистоянні.
За його словами, Сполучені Штати протистоять не лише Москві, але й «вісі агресорів», яка включає Пекін, Пхеньян і Тегеран. За його словами, їхні спільні амбіції полягають у тому, щоб демонтувати ліберальний порядок, очолюваний США, і замінити його неліберальним.
«Це більш складна холодна війна, ніж попередня», – сказав Мей. Незважаючи на ідеологічні розбіжності: комунізм у Китаї та Північній Кореї, ісламська теократія в Ірані та неоімперіалізм у Росії, – він відкидає думку, що їхня співпраця є суто опортуністичною.
Це більш складна холодна війна, ніж попередня
Китай, Північна Корея та Іран матеріально підтримують війну Росії в Україні ракетами, безпілотниками та іншими системами озброєння. Пхеньян навіть відправив понад 11 тисяч військових на допомогу, в той час як Росія може запропонувати Китаю і Північній Кореї чутливі технології підводних човнів у відповідь, за словами командувача Індо-Тихоокеанським командуванням США адмірала Семюеля Папаро.
Тим часом усі чотири країни прискорюють нарощування військового потенціалу, особливо у сфері виробництва ракет, що викликає застереження про те, що Сполучені Штати більше не є надійним укриттям від нападу. Мей стверджує, що якщо Вашингтон і його європейські союзники не збільшать витрати на оборону, вони ризикують стратегічним занепадом.
Кліффорд Мей, засновник і президент аналітичного центру Фонд захисту демократій під час запису інтерв'ю для Радіо Свобода. Вашингтон, США
«Європейці зрозуміли повідомлення»
Минулого тижня Трамп оприлюднив фіксований оборонний бюджет на наступний фінансовий рік у розмірі 892 мільярдів доларів, а також одноразове вливання близько 120 мільярдів доларів, які Пентагон може використати до 2028 року. Бюджет передбачає фінансування протиракетного щита космічного базування під назвою «Залізний купол».
Деякі республіканці в Сенаті та Палаті представників кажуть, що одноразового вливання недостатньо, і що верхня межа має бути збільшена, щоб переозброїтися для протистояння сучасним загрозам.
Трамп має рацію, коли він вимагає, щоб кожен член НАТО робив значний внесок у колективну безпеку альянсу
Європейські члени НАТО під тиском Білого дому і в умовах війни, що вирує поруч, також почали збільшувати свої оборонні бюджети. Проте постійні зіткнення Трампа з Європою щодо спільної відповідальності за оборону відбуваються на тлі суперечок про торгівлю, що викликає побоювання трансатлантичного розриву навіть тоді, коли супротивники зближуються.
«Трамп має рацію, коли він вимагає, щоб кожен член НАТО робив значний внесок у колективну безпеку альянсу. Це не може бути привілеєм: мовляв, Америка тебе захищає, а ти роби, що хочеш. Думаю, що [європейці]починають це розуміти», – сказав Мей.
Конфронтаційний тон Трампа може бути стратегічним.
«Можливо, Трамп просто намагається налякати, щоб вони зрозуміли, що він налаштований серйозно. Інакше вони нічого не робитимуть, адже раніше не робили», – додав Мей, застерігши, що він не вірить, що адміністрація забере захист США з Європи.
Військова допомога США Україні
Ще однією точкою трансатлантичних суперечок є Україна.
Трамп зробив припинення війни Росії проти України своїм головним пріоритетом, наполягаючи на 30-денному припиненні вогню і відсуваючи на другий план європейських лідерів у цьому процесі, незважаючи на їхні високі ставки на результат.
Його наполягання на тому, що і Київ, і Москва повинні піти на поступки, занепокоїло офіційних осіб в Україні та Брюсселі, які побоюються, що він може натиснути на Україну і змусити її віддати частину території.
Якщо ми продаємо зброю Україні, це добре для нас
У нещодавньому інтерв'ю журналу Time Трамп заявив, що Крим, анексований Росією в 2014 році, «залишиться з Росією» за будь-якої мирної угоди, але не сказав, чи визнають Сполучені Штати офіційно Крим або інші окуповані території російськими.
Мей стверджує, що Сполучені Штати повинні продовжувати озброювати Україну. У той час як Трамп критикував допомогу США Києву у розмірі 177 мільярдів доларів, Мей заявляє, що майбутня підтримка може бути профінансована Європою, самою Україною або за рахунок заморожених російських активів.
«Якщо ми продаємо зброю Україні, це добре для нас», – сказав він. «Це підтримує наші заводи, зміцнює нашу оборонно-промислову базу і гарантує, що Путін не зможе просто перегрупуватися і знову напасти через кілька років»
Президент України Володимир Зеленський з президентом США Дональдом Трампом у Ватикані, 26 квітня 2025 року
Але також Трамп додав:
«Нам не треба, щоб будь-яка вільна демократична держава була завойована і втягнута в диктатуру за допомогою військової сили. Я не думаю, що це в інтересах Америки. І вже точно не відповідає американським цінностям».
Амбіції Путіна виходять за межі України, сказав Мей, припустивши, що російський президент може спробувати побудувати сухопутний міст до Калінінграда – російського ексклаву, відокремленого від України Польщею і Литвою, – так само, як він це зробив з Кримом.
Амбіції Путіна виходять за межі України
Цей сценарій, за словами Мея, є екзистенційним випробуванням для НАТО.
«Чи будемо ми битися за коридор через південну Литву? Якщо ні – НАТО розвалиться», – сказав він.
Мей заявив, що вважає, що війна може закінчитися перемир'ям у корейському стилі, а не всеосяжним миром, а остаточне врегулювання, можливо, стане можливим лише тоді, коли Путін більше не буде при владі. Бойові дії між Північною і Південною Кореєю закінчилися в 1953 році після трьох років без укладення мирної угоди, і обидві країни технічно все ще перебувають у стані війни.
Російський президент вже два місяці ігнорує увертюру Трампа щодо припинення вогню. Хоча Трамп загалом уникав прямої критики Путіна, він натякнув, що розчарований відсутністю прогресу.
«Я думаю, що президент Трамп став більш реалістичним» щодо намірів Путіна, – сказав Мей. «Я сподіваюся, що він усвідомлює, що [президент України Володимир] Зеленський не є проблемою».
Неявка Путіна на мирні переговори в Туреччині 15 травня означає, що він фактично відкинув виклик Зеленського провести зустріч віч-на-віч, натомість надіславши делегацію нижчого рівня, склад якої красномовно свідчить про його максималістські цілі у війні – може стати останнім доказом, необхідним для того, щоб переконати Трампа, на кого слід тиснути.
Це друга частина із серії інтерв'ю Радіо Свобода із аналітиками щодо тих змін, які простежуються у зовнішній політиці адміністрації 47-го президента США Дональда Трампа. Третя частина вийде наступного тижня: розмова з Леоном Ароном, старшим науковим співробітником і директором російських досліджень в Американському інституті підприємництва, який спеціалізується на внутрішній політиці Росії, російській зовнішній політиці та американсько-російських відносинах.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ексрадниця Білого дому з питань Росії Фіона Гілл: «Зовнішня політика Трампа руйнує світовий порядок на чолі зі США» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вісь Росія-Іран-Китай-КНДР. Чи усвідомлюють у США загрозу? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Просто немає когось, хто замінить США як лідера». Енн Епплбаум про війну та головні виклики для України, Європи і світу