Вісь Росія-Іран-Китай-КНДР. Чи усвідомлюють у США загрозу?

Американські військові лідери дедалі більше стурбовані тим, що глобальні точки кипіння можуть перерости в тривалі протистояння на багатьох фронтах. Їх розпалюють головні супротивники США: Росія, Китай, Іран та Північна Корея.

Як реагуватимуть Сполучені Штати на ці виклики?

Короткі, географічно обмежені війни – ті протистояння, яких американські військові переважно очікували – ймовірно залишилися у минулому. Про це заявили американські військові офіційні особи 13 травня у Вашингтоні на конференції, організованій Центром стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).

«Думаю, ви повинні одразу повірити, що якщо в одному географічному районі відбувається бій, через ці відносини (Росія, Китай, Іран, КНДР) він негайно пускатиме метастази або ж затягнеться у географічному та геополітичному вимірах. Цього не уникнути», – сказав генерал Крістофер Махоні, помічник командувача Корпусу морської піхоти США.

Ця теза відображає все більшу стурбованість у Пентагоні тим, що традиційні припущення Америки щодо ескалації конфліктів більше не виправдовують себе.

«Ідея короткого, гострого конфлікту, я вважаю, є фантазією», – додає Махоні.

Володимир Путін (ліворуч) і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин. Пхеньян, 19 червня 2024 року

Пентагон стурбований?

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке Кремль сподівався завершити щонайдовше за кілька тижнів, переросло у повномасштабну війну і триває вже кілька років.

Уздовж 1000-кілометрової лінії фронту російсько-української війни тривають запеклі бої. Допомога, яку Москва отримала від Китаю, Ірану та Північної Кореї, ймовірно, продовжила збройне протистояння.

Генерал Джеймс Мінгус, заступник начальника штабу армії США, зазначив, що хоча зв'язки між цими країнами не є новими (Росія підтримує дружні відносини з Іраном та Північною Кореєю протягом десятиліть), глибина нинішньої співпраці, зокрема в галузі технологій та передачі зброї, знаменує собою небезпечну нову фазу.

«Ми повинні бути дуже стурбовані їхнім рівнем обміну», – вважає Мінгус.

Адмірал Джеймс Кілбі, заступник начальника операцій ВМС США, додав, що масштабні навчання ВМС – інтегрований глобальний навчальний захід за участю флотів США – втретє відбудуться цьогоріч у серпні. Навчання розроблені для підготовки саме до тих трансрегіональних конфліктів, яких зараз очікують американські чиновники.

«Це визнання того, що саме в такому становищі ми перебуваємо», – сказав Кілбі на конференції.

Фото від 2023 року. Очільник РФ Володимир Путін та президент Ірану Ебрахім Раїсі (праворуч ліворуч) під час зустрічі у Кремлі. Москва, Росія

Фактична вісь

Китай, Іран та Північна Корея підтримали вторгнення Росії в Україну, постачаючи Москві критично важливі технології, безпілотники, ракети та артилерію.

Північна Корея відправила тисячі військових для підтримки російських операцій.

Махоні сказав, що характер цієї співпраці «дуже схожий на альянс».

«Тож, хоча це може бути не формалізована угода, вона відбувається, і я вважаю, що такий союз триватиме», – зауважив генерал.

Цей союз виходить за межі війни проти України.

Підтримуване Іраном угруповання «Хамас» (визнане терористичною організацією у США та ЄС) атакувало Ізраїль 7 жовтня 2023 року. У той час Іран одночасно допомагав Росії обходити західні санкції та підтримувати військову машину.

Водночас Китай продовжує агресивні маневри в Південнокитайському морі та навколо Тайваню, ба навіть розширює економічні та військові зв'язки як з Іраном, так і з Росією.

Чи встигатиме промислова база США?

Аналітики та представники оборонного відомства дедалі більше скептично ставляться до того, що оборонно-промислова база США готова до тривалого конфлікту високої інтенсивності, не кажучи вже про численні наявні.

Після двох десятиліть контртерористичних операцій, зосереджених на невеликих спеціалізованих силах та обмежених закупівлях висококласних платформ, таких як F-35, Сполучені Штати тепер постали перед серйозним викликом нарощування виробництва.

Виробництво артилерії, зокрема 155-міліметрових снарядів, критично важливих для оборони України, скоротилося. Суднобудування також різко сповільнилося.

Китай, який зараз має найбільший у світі військово-морський флот за кількістю корпусів, спускає на воду нові кораблі до 200 разів швидше, ніж Сполучені Штати, за словами Кілбі.

Український солдат проходить повз житловий будинок, пошкоджений російськими військовими ударами у прифронтовому місті Покровськ, 6 березня 2025 року

Президент США Дональд Трамп, який прийшов до влади з обіцянкою зміцнити збройні сили США, зробив відновлення ВМС США ключовим елементом своєї оборонної програми. У квітні він видав указ, спрямований на відродження суднобудівної промисловості та відновлення американського морського домінування.

Але керівники галузі та військові лідери попереджають: проблема виходить за рамки будь-якої однієї адміністрації. Хронічні затримки з прийняттям бюджетів, короткострокові постійні резолюції та партійний баланс сил на межі можливостей, включно з трьома припиненнями роботи уряду за останні 12 років, ускладнили для оборонних компаній довгострокові інвестиції.

Сам процес закупівель Пентагону також зазнав критики. Експерти кажуть, що система занадто повільна та консервативна, обтяжена бюрократією, яка перешкоджає інноваціям та відлякує нових учасників.

Махоні сказав, що всі етапи процесу закупівель мають бути реформовані, «інакше від цього не отримати великої користі».

Питання грошей

Незважаючи на загрози, які зростають, витрати США на оборону залишалися відносно незмінними (з урахуванням інфляції) протягом більшої частини останніх двох десятиліть.

Як частка валового внутрішнього продукту, вона зараз становить близько 3 відсотків – менше половини середнього показника часів Холодної війни. Про це зазначив на конференції сенатор Мітчелл Макконнелл (республіканець від штату Кентуккі).

За словами Макконнелла, проблема ускладнюється тим, що частка оборонного бюджету, витрачена на закупівлю озброєння, зменшилася.

Запропонований адміністрацією Трампа оборонний бюджет на 2026 рік включає 893 мільярди доларів прямих витрат (як і цього року), але ще з додатковими 119 мільярдами доларів протягом десятиліття через процес узгодження.

Але критики кажуть: цього недостатньо.

Президент України Володимир Зеленський (праворуч) і тодішній лідер республіканської меншості в Сенаті США Мітчелл Макконнелл. Київ, 14 травня 2022 року

«Прірва між загрозами, з якими ми стикаємося, і тим, що ми робимо для їх подолання, величезна. І це має нас лякати», – вважає Макконнелл.

Він навів приклад оборони України як взірець не лише стійкості, а й швидких інновацій.

«Наші друзі розробили, можливо, провідний у світі сектор інновацій у сфері дронів, – каже Макконнелл. – Але ще більше вражає стійка швидкість, з якою українські виробники відточують та вдосконалюють безпілотні системи в режимі реального часу»

Макконнелл погодився з військовим керівництвом, що будь-який майбутній конфлікт навряд чи буде невеликим або ізольованим.

«Одним з найбільших стратегічних викликів сьогодні є перспектива масштабного конфлікту або одночасних конфліктів у різних місцях військових дій. Це стане випробуванням для глибини нашого арсеналу та стійкості наших ліній постачання»

Він додає, що «перемога залежатиме від масштабних та своєчасних дій».

Це було б величезним викликом у конфлікті за Тайвань, оскільки острів розташований на відстані понад 6000 миль від материкової частини США.

Фортеця Америка?

Поки адміністрація Трампа дорікає європейським урядам щодо спільних витрат на оборону, що ставить під сумнів зобов'язання США перед союзниками по НАТО, Макконнелл також заявив, що Сполучені Штати не можуть боротися зі своїми супротивниками самотужки.

Він сказав, що торговельна війна адміністрації з європейськими та азійськими союзниками відбувається в той час, коли такі супротивники, як Росія та Китай, об'єднуються, щоб кинути виклик міжнародному порядку, очолюваному США.

Президент України Володимир Зеленський (праворуч) і президент США Дональд Трамп під час зустрічі у соборі Святого Петра у Римі, 26 квітня 2026 року

«Немає сумнівів, що наші супротивники наполегливо працюють над тим, щоб розколоти Америку та її європейських союзників. Якщо ми полегшуємо їм роботу, ми робимо щось неправильно», – сказав Макконнелл. Він пішов з посади лідера Сенату в лютому.

Макконнелл також додав, що Сполученим Штатам доведеться покладатися на союзників та партнерів, щоб допомогти їм стримувати агресію в найближчі роки від Індо-Тихоокеанського регіону до Східної Європи.

«Якщо діяти самотужки, це лише збільшить витрати для платників податків та ризики для наших військових», – каже він.