Радіо Свобода пуштунською мовою для Пакистану
Пакистан заявляє, що готує міжнародні судові позови проти Індії після того, як вона призупинила життєво важливу угоду про розподіл води між двома країнами, які, до того ж, є ядерними суперниками. Напруга зростає після атаки бойовиків у спірному регіоні Кашмір.
Міністр юстиції та правосуддя Пакистану Акіл Малік заявив, що столиця Ісламабад працює над щонайменше трьома різними відповідями, включно з залученням Світового банку, який є посередником шістдесятирічного Договору про води Інду.
«Консультації щодо правової стратегії майже завершені», – сказав Малік в інтерв’ю Reuters пізно ввечері 28 квітня.
Після нападу бойовиків у Кашмірі 22 квітня, в результаті якого загинули 26 туристів (усі, крім одного, були громадянами Індії), у Нью-Делі заявили, що Індія призупиняє свою участь у водному договорі. Угода розділяє річку Інд та її притоки між двома сусідами та регулює більшу частину води, яку використовують у сільському господарстві Пакистану.
«Акт війни»
Індія звинуватила Пакистан у підтримці транскордонного тероризму, але водночас не звинувачує безпосередньо Ісламабад у нападі.
Натомість Ісламабад заперечує будь-яку причетність до нападу та попереджає, що будь-яка спроба Індії зупинити або перенаправити потік води буде вважатися «актом війни».
Договір про воду тепер виглядає як потенційна точка кипіння між ядерними сусідами. Таку непередбачуваність спричинив напад бойовиків.
Воєнізовані групи патрулюють ринок у Срінагарі, що в контрольованому Індією Кашмірі, вівторок, 29 квітня 2025 року
Міністр юстиції та правосуддя Пакистану Акіл Малік повідомив, що Ісламабад, ймовірно, звернеться до кількох юридичних органів, зокрема до Постійної палати третейського суду або до Міжнародного суду в Гаазі. Там він може стверджувати, що Індія порушила Віденську конвенцію про право міжнародних договорів 1960 року.
Він додав, що уряд Пакистану також розглядає можливість порушення цього питання в Раді безпеки Організації Об'єднаних Націй.
«Розглядаємо всі варіанти, звертаємося до всіх відповідних та компетентних органів», – повідомляє Малік.
Необхідність у договорі з’явилася після 1947 року, коли Індія та Пакистан після британського правління стали незалежними країнами. Угоду про водні ресурси укладали протягом десятиліття та зрештою підписали в 1960 році за участю Світового банку як посередника.
Гострий брак води
Договір регулює розподіл та використання води з річки Інд та її приток, які живлять 80 відсотків зрошуваного сільського господарства та гідроенергетики Пакистану.
Призупинення дії угоди створить значний тиск на Пакистан, який бореться з гострою нестачею води, частково через екстремальні погодні явища.
У березні регулятор водних ресурсів Пакистану попередив, що Пенджаб і Сінд (ключові сільськогосподарські провінції країни) вже можуть зіткнутися з браком води до 35 відсотків протягом заключної фази нинішнього сільськогосподарського сезону.
Інші проблеми можуть виникнути під час сильних дощів прийдешнього сезону мусонів. Індія може вирішити випустити надлишок води зі східних річок без попередження. А це потенційно може спричинити повені.
Незважаючи на тиск та війни, договір діяв протягом багатьох років. Він витримав погрози з боку Нью-Делі вийти з угоди під час попередніх періодів високої напруженості.
«Ми гарантуємо, що жодна крапля води з річки Інд не досягне Пакистану», – заявив міністр водних ресурсів Індії Чандракант Рагхунатх Паатіл у соцмережі X 27 квітня.
Солдати індійських прикордонних сил спостерігають за подіями навколо із бункера поблизу огородженого кордону з Пакистаном
Зупинка потоку води – це непростий процес, заявляють експерти та чиновники з обох країн.
Договір передбачав, що Індія мала будувати гідроелектростанції без значних накопичувачів води або дамб лише на трьох річках, виділених Пакистану. Це заважало Нью-Делі негайно припинити спільне використання води.
Напруга продовжує зростати після нападу в Кашмірі, який частково підконтрольний як Індії, так і Пакистану, але обидві країни претендують на нього повністю.
Вони продовжують обмінюватися вогнем зі стрілецької зброї у регіоні. Обидва уряди призупинили торговельні зв’язки, обмежили дипломатичні контакти та призупинили дію деяких віз після нападу.
29 квітня Індія заявила про обопільний вогонь між сторонами, що тривав п'ять днів поспіль. Державне «Радіо Пакистан» повідомило, що пакистанські військові збили індійський безпілотник, назвавши це порушенням свого повітряного простору.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи може Україна отримати ядерну зброю? Відповідаємо ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна і провал Путіна в Сирії. Бомбардування «прискорюють агонію» Росії