«Ніколи ще не було так небезпечно бути журналістом». Репресії влади проти ЗМІ в Грузії

Рей Ферлонґ та Грузинська служба Радіо Свобода

Маріам Нікурадзе є неофіційною рекордсменкою серед грузинських журналістів – жоден з них не отримав стільки штрафів, скільки вона, висвітлюючи з листопада щоденні акції протесту в країні.

Штрафи, які, за словами десятків інших грузинських журналістів, вони також отримали за нібито перекриття доріг.

У деяких випадках протестувальники перекривали дорогу, а журналісти перебували там, щоб зробити репортаж. В інших випадках міліція оточувала самі вулиці, замикаючи в пастці як протестувальників, так і журналістів.

Серед оштрафованих – четверо репортерів грузинської служби Радіо Свобода, які часто отримують повідомлення про штрафи смс-повідомленнями.

«Вам телефонують. Вони вам повідомляють дату, за яку вас оштрафували, та причину», – розповідає Нікурадзе.

Штрафи

Нікурадзе, яка є співзасновницею Open Caucasus Media, каже, що штрафи – це лише невелика частина ширшої стратегії придушення ЗМІ в Грузії.

«Я думаю, що ідея полягала в тому, щоб налякати нас», – сказала Нікурадзе в інтерв'ю Радіо Свобода напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначається 3 травня.

«Але зрештою, так чи сяк, я збираюся робити свою роботу»

За словами Нікурадзе, вона заборгувала понад 7 тис. доларів за чотири штрафи, які вона поки що відмовляється сплачувати.

Ця сума штрафу більш ніж у шість разів перевищує середню місячну зарплату в Грузії.

Співробітники поліції блокують демонстрантів з прапорами ЄС, які вимагають звільнення політичних в'язнів і проведення нових виборів у центрі Тбілісі, Грузія, 31 березня 2025 року

Журналістка каже, що, хоча її не турбує зростання штрафних санкцій, з якими вона стикається, вона стурбована новим законодавством Грузії про іноземних агентів.

OC Media отримує іноземне фінансування, але відмовилося реєструватися як іноземний агент.

«Це означає, що я можу потрапити до в'язниці на п'ять років... Але я вже змирилася з цим», – каже Нікурадзе.

«Ніколи ще не було так небезпечно бути журналістом у Грузії»

Грузія, схоже, перебуває в точці перелому.

Погіршення свободи слова

Колись взірець демократії на Кавказі, Грузія повільно дрейфує зі своєї колишньої прозахідної орбіти і рухається в бік зближення з Москвою.

Минулого року Європейський Союз призупинив фінансову допомогу Грузії, а також заморозив контакти на високому рівні з її урядом, посилаючись на відступ від демократії. Переговори про членство в ЄС були призупинені.

Це призвело до хвилі щоденних протестів у містах по всій країні, за висвітлення яких влада фактично штрафує журналістів. Іноземним журналістам також відмовляли у в'їзді після того, як вони приземлялися в Тбілісі, щоб висвітлювати протести. Нікурадзе продовжує висвітлювати ці протести на щоденній основі.

Антиурядові демонстранти збираються біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі, 14 грудня 2024 року

У лютому парламент, в якому домінують правляча партія «Грузинська мрія» та її сателіт – партія «Народна влада», вніс зміни до Закону «Про телебачення і радіомовлення», які посилив цензурні повноваження національного медіа-регулятора.

Поправки також обмежили «іноземні сили» (що є нечітко визначеним терміном) у фінансуванні мовників або співфінансуванні програм. «Іноземні сили» включає іноземні уряди, негромадян та організації, що базуються за кордоном.

Міжнародний інститут преси попередив після ухвалення законодавчих змін, що ті є частиною «всеосяжного урядового тиску на ЗМІ», який призвів до «швидкого погіршення свободи преси та цілеспрямованого насильства проти журналістів на тлі більш широкого відступу від демократії».

«Погіршення ситуації зі свободою преси в Грузії на тлі зростання авторитаризму викликає надзвичайну тривогу і, якщо воно продовжиться, матиме ширші наслідки для демократії в регіоні», – додали у доповіді.

Репортери без кордонів (RSF) задокументували в Грузії крах свободи ЗМІ за останні роки.

Прихильники опозиційних партій Грузії несуть прапори Європейського Союзу під час мітингу на знак протесту проти рішення уряду призупинити переговори про вступ до Європейського Союзу, Тбілісі, Грузія, 13 грудня 2024 року

В останньому Світовому індексі свободи преси, опублікованому 2 травня, Грузія посіла 114 місце зі 180 країн. Минулого року вона посідала 103 місце, порівняно з 77 у 2023 році.

«Партія «Грузинська мрія» перетворилася на кошмар для журналістів», – сказала аналітикиня RSF Жанна Кавельє в інтерв'ю Радіо Свобода. «У Грузії стало неможливо працювати вільно і безпечно».

Західні країни також широко критикують ставлення Грузії до засобів масової інформації.

У грудні група медіа-організацій, серед яких Європейська мовна спілка (EBU), Міжнародний ПЕН-клуб та RSF, надіслали відкритого листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому висловили тривогу з приводу «жорстоких репресій проти ЗМІ в Грузії».

Було багато повідомлень про напади на журналістів під час висвітлення протестів, у тому числі на репортера Радіо Свобода.

Нікурадзе сказала, що спочатку за це відповідала міліція у формі, але згодом це були «хлопці в чорному без жодних розпізнавальних знаків».

Вона сама розповідає, як її збили зі стіни після того, як в неї поцілили з водомета, як її притиснув до стіни поліцейський та про інші інциденти.

Вироки

Знаменитість грузинської журналістики – це Мзія Амаглобелі, заарештована в січні за те, що нібито вдарила поліцейського під час сутички в Батумі. Суд постановив 28 квітня залишити її під вартою до завершення судового процесу.

Судове засідання у справі Мзії Амаглобелі, засновниці та редакторки «Батумелебі» та «Нетгазети»

Амаглобелі, ветеранка грузинської журналістики, засновниця і директорка двох найвідоміших незалежних медіа-організацій країни, може отримати до 7 років ув'язнення за ляпас, який, згідно зі свідченнями, наданими в суді начальником місцевої поліції, не залишив «ні візуальних ушкоджень, ні кровотечі».

Заарештований разом з нею колега зняв інцидент на відео і провів 8 днів за ґратами. Коли він вийшов на волю, то виявив, що відео було стерте з його телефону і більше не є доказом у справі Амаглобелі.

Нікурадзе похмуро дивиться на те, як розвиваються події для журналістів у Грузії.

«Я думаю, що ми ведемо відлік останніх місяців, коли ми можемо вийти на вулицю і дійсно висвітлювати протести», – сказала вона.