«Такі війни вирішуються на полі бою, вони не вирішуються замороженням».
«Через демілітаризовану зону окупанти пройдуть буквально за пів години».
«Маємо укріпитися, поставити ряди колючого дроту, провести мінування, щоб зупиняти поступове просування росіян».
30-кілометрова демілітаризована зона під контролем і України, і РФ, як шанс для припинення війни – таку ідею озвучив спеціальний представник президента США Кіт Келлог в ефірі Fox News. Він повідомив, що Україна нібито готова піти на такий крок.
Хоча офіційної реакції української влади на ці заяви поки немає, це викликало в суспільстві активну дискусію щодо того, де має проходити така зона без боїв і чи доведеться Силам оборони для цього залишити деякі території, які вони контролюють зараз.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив докладніше с експертами проаналізувати:
- Чи може бути створена демілітаризована зона на півдні України?
- Хто і в який спосіб її контролюватиме?
- Які це несе ризики?
- Якою є ситуація на полі бою наразі і чи можливі російські наступи найближчим часом?
За словами Келлога, вихід із ситуації може полягати у припиненні вогню «на місці», тобто сторони зберігають контроль над територіями, які наразі утримують.
Американський політик повідомив, що Україна нібито готова до тимчасової демілітаризованої зони: Сили оборони можуть відійти на 15 км, так само і російська армія. Це створить 30-кілометрову територію без бойових дій. Її можуть контролювати військові «коаліції рішучих», до якої увійшли б Франція, Велика Британія, Німеччина та інші країни Європи.
Келлог вважає, що 30-денне припинення вогню може стати вирішальним. Якщо це перемир’я вдасться утримати – тоді його можна буде подовжити, сказав спецпредставник.
Стосовно повернення територій під контроль України Келлог зазначив, що «це – одна з тих ситуацій, які можуть змінюватися з часом». Він навів приклад країн Балтії після Другої світової війни та об’єднання Німеччини, наголосивши, що політичні реалії можуть змінюватися.
Україна офіційно поки не заявляла про готовність до створення демілітаризованої зони. Редакція «Новин Приазов'я» звернулася з цього приводу до Міністерства закордонних справ України, але там відповіли, що коментар не нададуть.
«Врахувати досвід часів АТО та ООС»
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло розповів «Новинам Приазов’я», що розведення військ від лінії зіткнення має враховувати характер бойових дій, який за останній рік кардинально змінився.
Маємо укріпитися, поставити ряди колючого дроту, провести мінування, щоб зупиняти поступове просування росіянДмитро Жмайло
«Якщо раніше був важливий вплив артилерії, мінометів, то зараз наші війська намагаються відсовуватися від російських позицій далі, утворюючи між ними зону від 8 до 15 кілометрів. Це треба для того, щоб заздалегідь бачити висування російських військ і мати можливості їх знищення мінометами, артилерією і, звісно, FPV-дронами. Бо лише за січень маємо 67% ураження бойової броньованої техніки ворога – це роблять саме наші дрони.
Ми, відповідно, маємо змогу укріпитися, поставити ряди колючого дроту, провести мінування, щоб зупиняти поступове просування росіян. В деяких місцях ми цього не можемо досягнути, як, наприклад, там, де тривають міські бої», – каже він.
За словами Жмайла, 30-кілометрова демілітаризована зона може стосуватися відведення саме важкого озброєння, як це було за часів АТО та ООС. Втім, створюючи демілітаризовану зону, варто пам'ятати про досвід, який Україна має у цьому питанні ще з 2014 року, зазначив експерт.
«Відводили важке озброєння на 30 км, проводилось розведення військ, наприклад, у Золотому-4. Якраз відбувалось виконання «Мінську-2», але, м'яко кажучи, все це не дуже допомогло. Не думаю, що на цьому етапі цей план реалістичний. В США сподіваються, що Росія дає слово і буде його тримати, але вони обов'язково «кинуть», – переконаний експерт.
- Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Москва поки що не чула від Києва будь-яких заяв про встановлення демілітаризованої зони вздовж лінії зіткнення.
«Довгострокова перспектива»
Українські військові, силовики, органи влади можуть відійти з тих населених пунктів, які повністю знищені, і де більше не живуть люди, вважає Жмайло. Але у містах і селах, де є жителі, присутність українських військ має залишитися, додав експерт.
«Мають бути військові в достатній кількості для захисту цієї території. Можливо, не у кількості для наступальних якихось дій та для зміни лінії бойового зіткнення. Такі варіанти можливі. Але сказати, що буде проведена лінія і всі органи влади та все інше просто піде, люди будуть кинуті напризволяще. Ні, так не буде», – наголосив експерт.
На його думку, ідея з облаштуванням демілітаризованої зони – це поки дуже довгострокова перспектива, оскільки дії РФ засвідчують, що вони не приймають мирні ініціативи Вашингтона. Україна ж в умовах, що склалися, має демонструвати конструктив, але не поступаючись національним інтересам, зауважив Жмайло.
Просування армії РФ на Запоріжжі
Тим часом російська армія просунулася на Оріхівському напрямку у Запорізькій області поблизу Малих Щербаків. Про це повідомляв американський Інститут вивчення війни (ISW). За даними аналітиків, про це свідчать геолокаційні відеозаписи.
Генеральний штаб Збройних сил України 8 травня повідомив, що на Оріхівському напрямку за попередню добу українські військові успішно відбили сім ворожих атак у районах Степового, Кам’янського та Щербаків.
Військовий оглядач Богдан Мирошников розповів «Новинам Приазов’я», що просування російської армії у Запорізькій області справді є, але вони мають тактичний характер. Загрози великого наступу наразі немає, стверджує оглядач.
Будь-яке таке просування не означає одразу велику проблема. Але воно має ефект накопиченняБогдан Мирошников
«Нам вдалося, по-перше, стабілізувати ситуацію там. А по-друге, військо РФ переключилося на інші ділянки й зараз там дуже багато резервів познімали і кинули окупанти на Покровсько-Мирноградсько-Костянтинівський напрямок.
Якщо це тактично, то такий ризик є щодня, щогодини, щохвилини, постійно. Будь-яке таке просування не означає одразу велику проблему. Але воно має ефект накопичення. Якщо таких проблем накопичується багато, то рано чи пізно воно може вистрілити. Точніше, ворог може просунутися на оперативну тактичну глибину. Але таких передумов ризиків я не бачу», – сказав він.
«Відкладення рішення конфлікту»
Розведення військ і створення демілітаризованої зони не сприятиме вирішенню конфлікту, а лише відкладе його, вважає оглядач.
«Зализування ран на пару років для РФ і потім наново все. Тому саме ця ідея – повна нісенітниця. В нас вже є досвід, і враховуючи цей досвід, ми на таке піти не можемо. Як не можемо піти й на замороження ліній фронту, і на все таке інше. Я думаю, що нова адміністрація США ще дуже довго буде переглядати свої погляди. Але вони все ж таки прийдуть до того, що потрібно посилювати Україну. І такі війни вирішуються на полі бою, вони не вирішуються замороженням», – зауважив Мирошников.
Якщо Росія знову захоче піти в наступ, вона дуже швидко пройде демілітаризовану зону, зазначив оглядач. Тому ця ідея, на його думку, для України неприйнятна.
Там нічого не буде: укріплень, мінних полів, загороджень, секретів, схованок, засадБогдан Мирошников
«Що таке 15 кілометрів по обидві сторони лінії бойового зіткнення розведення військ? Там не можна бути присутнім військовим підрозділам, тобто піхоті, техніці та всьому іншому. Через цю демілітаризовану зону окупанти пройдуть буквально за пів години. Бо там нічого не буде: укріплень, мінних полів, загороджень, секретів, схованок, засад. Нічого не буде підготовлено з нашого боку.
Таке вже було. За часів АТО. ОБСЄ контролювало нас, але воно не контролювало РФ. Навіть якщо гіпотетично допустити створення цієї демілітаризованої зони, то буде те саме – нас контролюватимуть, а їх – ні. Бо їх (наглядачів – ред.) просто не пустять. І ніхто з цим боротись не буде. Це нереально контролювати. Це нереально технічно провести», – пояснив він.
- У Кремлі 28 квітня заявили, що президент Росії Володимир Путін оголосив перемир’я у «дні 80-річчя Перемоги» – 8, 9 і 10 травня.
- Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю пропозицію РФ, нагадав, що Україна підтримує ідею США щодо припинення вогню, а також пропонувала 30-денну паузу, і назвав заяву Путіна «черговою спробою маніпуляцій».
«Переговорний процес продовжується»
Політолог Володимир Фесенко зазначив, що ідея створення демілітаризованої зони не нова. Вона є частиною механізму забезпечення припинення вогню.
«Він (Кіт Келлог – ред.) так демонструє, що переговорний процес продовжується. Що важливо і для нас, і, я думаю, для самого Келлога. Він демонструє, що в цьому питанні є спільна позиція США та України. З точки зору тактики переговорного процесу, для нас це дійсно важливо.
Майже два місяці тому ми домовились з американською стороною про те, що обидві сторони підтримують ідею 30-денного повного припинення вогню з можливістю продовження. От зараз вже [йдеться про] технічний механізм. Що потрібно для того, щоб запрацювало це припинення вогню? Треба створити демілітаризовану зону. Ну а далі вже треба про це домовлятися», – припустив політолог у коментарі «Новинам Приазовʼя».
«Москва буде проти»
У процесі створення демілітаризованої зони ключовим є питання, хто і в який спосіб буде її контролювати, зауважив Фесенко. Він нагадав, що Келлог згадав про «коаліцію охочих», яка може виступати в цій ролі.
Це не обов'язково мають бути саме військові чоботи на земліВолодимир Фесенко
«Але точно можна сказати, що Москва буде категорично проти. Тому що це військові [країн] НАТО. А для росіян присутність НАТО на українській території, тим більше в ролі миротворців, це категорично неприйнятно. Точно так само для нас буде неприйнятно, якщо в ролі миротворців будуть виступати білоруси або інші союзники Москви по ОДКБ. Тоді хто? Тут треба з'ясовувати.
Формально, ті самі американці можуть, якщо росіяни погодяться. Крім того, це можуть бути інші країни, які мають дружні відносини як з Україною, так і з Росією. Наприклад, Туреччина або деякі арабські країни. Тобто це не обов'язково саме військові чоботи на землі. Це можуть бути саме пункти контролю», – припускає він.
На думку політолога, це може бути технічна місія. Але водночас треба прописати протокол, як діяти, якщо буде порушення режиму припинення вогню і щоб це не було повторенням «мінських домовленостей».
Демілітаризувати Херсон?
На деяких ділянках фронту демілітаризована зона може бути набагато меншою, зазначив політолог. Зокрема, на Херсонщині. Повна демілітаризація там неможлива, вважає Володимир Фесенко.
«У нас же лінія фронту частково проходить по Дніпру. І от як бути тут? Якщо 15 кілометрів, це Херсон буде демілітаризованою зоною? Якось я в це мало вірю. На іншому березі Дніпра те саме. Малоймовірно, що росіяни будуть демілітаризувати інший берег. Тому що обидві сторони бояться десанту. І взаємна недовіра буде стримувати», – зазначив він.
Політолог припускає домовленість щодо відведення з обох боків важкої зброї, артилерії, мінометів, а також щоб не застосовувались оптоволоконні дрони.
«Можуть літати тільки дрони контролерів за процедурою припинення вогню. Дрони миротворців. А українських та російських дронів на відстані 5-10 км по Дніпру не має бути. Про це можна домовитись, це треба прописати в умовах припинення вогню. Але точно не буде однаково на всій лінії фронту 15 км. Тому що я абсолютно переконаний, ми не можемо демілітаризувати Херсон», – додав Фесенко.
- Вимоги Росії на переговорах щодо врегулювання війни з Україною виявилися «надто високими», заявив в інтерв’ю Fox News 8 травня віцепрезидент США Джей Ді Венс. За його словами, у Вашингтоні очікували, що Москва висуне завищені вимоги, як це часто буває на перших етапах переговорів.
- Він також назвав важливим фактом участь Росії й України у переговорах зі США з їхніми власними пропозиціями конкретних планів. Віцепрезидент наголосив, що Вашингтон вийде з процесу, якщо стане ясно, що Росія веде переговори несумлінно.
Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва
Форум