До столиці Росії Москви на військовий парад із нагоди «80-річчя перемоги» прибули лідери країн. Серед них голова КНР Сі Цзіньпін – його замість лідера РФ Володимира Путіна зустріла заступниця голови уряду Тетяна Голікова. Однак дехто, хто бути планував, – не приїде. Хто наважився пліч-о-пліч стати на Красній площі з Путіним, лідером країни, яка почала повномасштабну неспровоковану агресію проти України та на якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт за незаконну депортацію український дітей? Що агресор показуватиме на параді після трьох років значних втрат не лише у живій силі, але й у техніці?
Хто доїхав і хто відмовився
Лідер Китаю Сі Цзіньпін прибув до Москви ще 7 травня. Йому влаштували мініпарад вже просто на злітно-посадковому майданчику. Але перед почесною вартою його зустрів не Володимир Путін, а заступниця голови уряду Російської Федерації Тетяна Голікова.
Втім, лідери держав напередодні вже провели зустріч. За її підсумками сторони підписали кілька угод, у тому числі спільну заяву Росії та Китаю про «подальше поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії в нову епоху». Війна Росії проти України в спільній заяві РФ і КНР не згадана.
До Москви також прилетіли:
- прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо;
- президент Сербії Александар Вучич;
- президент Бразилії Лула да Сілва;
- президент Венесуели Ніколас Мадуро;
- президент Куби Мігель Діас-Канель (саме до Монголії наважився виїхати Путін із єдиним закордонним візитом за час повномасштабного вторгнення до України);
- президент Монголії Ухнагійн Хурелсух;
- президент Екваторіальної Гвінеї Теодоро Обіан Нгема Мбасого.
Сербські ЗМІ писали, що країни Балтії відмовилися відкривати свій повітряний простір для польоту Олександра Вучича до Росії, і в підсумку він летів через Азербайджан.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив владу Естонії у спробі зірвати його візит до Москви й пообіцяв, що постарається встигнути на церемонію покладання вінків до Могили Невідомого солдата вранці 9 травня. Врешті прем'єру таки вдалося дістатись столиці РФ раніше – його літак прибув пізно ввечері напередодні.
На урочистостях не буде президента Азербайджану Ільгама Алієва та Лаосу Тхонлун Сісуліт (офіційна причина захворювання на коронавірус), не приїхав до Москви й прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді (заявлена причина – конфлікт із Пакистаном).
Der Spiegel писав, що до Москви приїдуть два німецькі депутати Європарламенту від партії «Союз Сари Вагенкнехт» Міхаель фон дер Шуленбурґ і Рут Фірменіх. Чи дійсно вони прибули, наразі невідомо.
За інформацією видання, список делегації погодили у міністерстві оборони Росії. Очікуються також ще три євродепутати – з Чехії, Кіпру та Словаччини. Їхні імена в публікації не називаються.
Наймасштабніший, але не як для ювілею
Цьогорічний парад стане наймасштабнішим за час вторгнення Росії в Україну, хоча й більш скромним, ніж інші ювілейні паради. Підрахунки провело видання «Агентство».
Судячи з відео з репетицій, очікується повноцінна участь сучасних танків, БМП і БТРів. Покажуть також кілька новинок зі сухопутної техніки, але новітніх танків Т-14 «Армата» та БМП Т-15, імовірно, не буде. Танки «Армата» демонструвалися на Красній площі з 2015 року, однак, попри публічні покази, такого зразка жодного разу не було зафіксовано на фронті в Україні.
Після вторгнення в Україну у 2022 році нове озброєння стало з’являтися на Красній площі рідше, що значною мірою пояснюється суттєвими втратами армії РФ у техніці.
Чого на цьому параді буде значно менше, так це авіаційної техніки. Усього 27 одиниць, 12 з яких – безпілотники. Російська армія демонструватиме «Герані» (російська назва іранських «Шахедів», які збирають в РФ), «Ланцети», «Орлани» і «Гарпії». Але показуватимуть їх не в небі, а провозитимуть на вантажівках.
Красною площею проїдуть навіть зенітно-ракетні системи С-400, які зазвичай охороняють резиденції Путіна. А от балістичної ракети «Орєшнік», імовірно, не буде.
Тло для агресії проти України
Останніми роками Парад Перемоги на Красній площі слугує фоном для Володимира Путіна, щоб прославляти війну Росії проти України, оскільки, за оцінками Заходу, втрати Росії – вбитими й пораненими – перевищили три чверті мільйона осіб, зазначає у своєму матеріалі журналіст RFE/RL Майк Екел. І наводить показову цитатуз есе Михайла Зигаря, російського журналіст і письменника у вигнанні.
«Перемога у «Великій вітчизняній війні» є наріжним каменем політичної міфології Володимира Путіна – основою всієї його версії світової історії, – пише Зигарь. – Кремль готувався до цього моменту місяцями; він займає центральне місце в пропагандистському календарі режиму».
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року «неонацисти» стали помітною частиною промов Путіна, що виправдовують військову агресію.
Незадовго до параду на Красній площі Володимир Путін закликав до триденного припинення вогню, приуроченого до «днів 80-річчя Перемоги» – 8-10 травня. Президент України Володимир Зеленський виступив із пропозицією про 30-денне припинення вогню відповідно до ініціативи США, яка була схвалена Києвом, але фактично відкинута Москвою ще в березні.
Водночас Зеленський та інші українські чиновники заявили, що Київ не зобов’язаний гарантувати безпеку високопосадовців, які приїжджають до Москви.
«Щодо всіх країн, які їздили або їдуть на 9 травня, наша позиція дуже проста. Ми не можемо нести відповідальність за те, що відбувається на території Російської Федерації. Вони забезпечують вам безпеку, і тому ми не даватимемо жодних гарантій», – сказав він.
Російські чиновники попередили мешканців Москви та прилеглих регіонів утриматися від запуску феєрверків цього тижня. А постачальники телекомунікаційних послуг заявили, що інтернет-послуги будуть сповільнені – імовірно, щоб завадити можливим польотам дронів або дистанційно керованим вибухам.
«Немає сенсу атакувати Красну площу, – заявив політичний оглядач Іван Преображенський в ефірі «Настоящего Времени». – Російська пропаганда потім представить це як замах на іноземних лідерів, які будуть присутні на параді, що навряд чи буде вигідно Україні за нинішніх обставин».
Втім, американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті припустив, що російська влада 9 травня під приводом захисту святкувань проведе масштабне випробування «суверенного інтернету» – тобто перевірить свою здатність повністю від’єднувати великі території Росії від інтернету.
Водночас Україна дійсно припинила атаки безпілотниками по території Росії у відповідь на запропоноване Путіним триденне перемир’я, зазначив в ефірі «Настоящего Времени» журналіст і соціолог Ігор Яковенко.
«Україна, з одного боку, ніби як і не підтримала це перемир’я, але з іншого боку, відкрито виступити проти перемир’я – це явний такий виклик. Тому 7 травня була дуже масована атака безпілотників, і це зафіксували. У результаті було зруйновано кілька військових заводів, і, зокрема, припинили роботу аеропорти, – зазначив він. – А опівночі ці атаки припинилися. Зрозуміле рішення, цілком усвідомлене і правильне. Тобто це, швидше, дипломатичне рішення – показати, що так, ми готові до перемир’я, хоча ми пропонуємо на 30 днів, а ви пропонуєте на троє діб, але ми й від цього не відмовлятимемося».
7 травня Росія завдала удару по Києву: 1 балістичною ракетою та 28 дронами, за даними КМВА. Двоє людей у Шевченківському районі загинули у власній квартирі, матір та син. Ще восьмеро постраждали, четверо із них – діти. Президент Зеленський у соцмережах повідомив, що за ніч сили РФ загалом випустили по Україні 4 балістичні ракети та 142 дрони, половина із них – «Шахеди». Влада кількох областей повідомила про руйнування через ранкову російську атаку.
