Боєприпаси для фронту: як працює «Чеська ініціатива» і чому її критикують в самій Чехії та в Україні

Призупинення американської військової допомоги на місяці, відмова Угорщини від ініціатив Європейського союзу з підтримки України та неспроможність Брюсселю вкластися в обіцяні терміни постачання боєприпасів – усе це похитнуло стійкість України до агресії Росії наприкінці 2023 року. Тоді у Празі вирішили взяти справу в свої руки.

У лютому 2024 року Чехія обʼєднала навколо себе щонайменше 16 європейських країн-донорів та запустила незалежну від ЄС «Чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні». Коаліція взяла за мету закупити 800 тисяч снарядів переважно великих калібрів. Через рік після цієї обіцянки чеські посадовці заявили, що їм вдалося подвоїти цю кількість (українські урядові джерела називають обсяги помірнішими).

Попри заявлений успіх «Чеської ініціативи», вона зазнає й гострої критики з боку чеської опозиції та окремих українських неурядових організацій. Чеській владі закидають звʼязки з місцевими приватними компаніями-закупівельницями, а останнім – нібито захмарні прибутки, низьку якість снарядів та затримки поставок.

Журналісти з України («Схеми», проєкт Радіо Свобода), Чехії (Investigace.cz) та Нідерландів (The Investigative Desk та Follow The Money) обʼєдналися, щоб перевірити ці звинувачення.

Так, журналісти встановили, що всупереч анонсованому українській стороні графіку, боєприпаси подекуди приїжджають із запізненням, що може впливати на планування військових операцій. Закуповують їх виключно компанії-посередники з Чехії, зокрема, тісно повʼязані з посадовцями, що вказує на ймовірний конфлікт інтересів. Комісійні цих чеських посередників щонайменше у чотири рази перевищують ті, які беруть українські державні закупівельники, які заявляють: придбали б більше снарядів за ті самі кошти. А це – щонайменше 1,6 мільярда євро європейської допомоги, яка, з огляду на зменшення американської, стає для України ще важливішою.

Журналісти не знайшли підтверджень закидам про низьку якість та передчасну детонацію снарядів, які Україна отримала в межах «Чеської ініціативи». Натомість розслідування виявило ознаки дезінформаційної кампанії щодо неї, ймовірно, з боку РФ.

Спроба дискредитації?

Восени 2024 року редакції чеських медіа почали отримувати від джерел копії листів, адресованих топ-посадовцям країни, які курують ініціативу з постачання Україні боєприпасів.

Ламаною англійською в них ідеться про те, що деякі підривники для 155-мм снарядів, які Україна отримала в межах цієї ініціативи, виявились несправними. Це, як стверджують автори листів, призвело до передчасних вибухів снарядів, пошкодження артилерії та поранень військовослужбовців.

Один із листів датований серпнем 2024 року та підписаний ГО «Всеукраїнська організація інвалідів війни, Збройних сил та учасників бойових дій». Її зареєстрували в Києві ще у 1994 році. Водночас інформації про діяльність цієї організації у відкритих джерелах небагато. Після початку повномасштабного вторгнення Росії ця ГО провела два публічні заходи: виставку карикатур на тему війни та круглий стіл про іноземні інвестиції у розробку дронів.

У своєму листі організація закликає президента Чехії Петра Павела розслідувати постачання нібито несправних снарядів, називаючи проблему «вкрай важливою для безпеки та суверенітету України». Зокрема, у зверненні стверджується, що ці боєприпаси надійшли від однієї з компаній-посередників, які беруть участь у «Чеській ініціативі» – Excalibur Army. Вона входить до Czechoslovak Group (CSG), яку автори листа звинувачують у можливій диверсії, а також зв’язках із Росією та Китаєм.

«Ми занепокоєні тим, що боєприпаси, поставлені в межах «Чеської ініціативи», можуть бути «троянським конем» агентів Російської Федерації», – мовиться в листі. – «Постійні несправності боєприпасів, зокрема підривників M***5 («Схеми» не зазначають повну назву з міркувань безпеки – ред.), вказують на ймовірну диверсію, що викликає особливе занепокоєння в умовах війни, що триває».

Czechoslovak Group, дочірню компанію якої «ветеранська організація» звинуватила у постачанні несправних боєприпасів, у коментарі журналістам назвала це «спробою дискредитації». Водночас, посилаючись на зворотний зв’язок від представників української влади, оборонна компанія у відповідь на запитання журналістів заявила про «незначні проблеми»: із 13 задокументованих випадків нештатної роботи підривників (часовий період не зазначається) три «можуть стосуватись» артилерійських пострілів, поставлених CSG. Решта 10, як стверджує компанія, «мали іншу комбінацію снаряда або порохового заряду, ніж та, яку постачали ми або партнери» в межах «Чеської ініціативи».

У листі «ветеранської організації» до президента Павела також вказані імена трьох «незалежних експертів», до яких рекомендують звернутися для подальшого консультування з цього питання. Це – полковники запасу Олександр Громико, Олександр Маматов та Олександр Пойда.

«Я не знаю, про що ви говорите», – відповів Громико, коли журналісти «Схем» запитали його про лист до чеського президента, в якому той вказаний експертом. Пригадав це звернення він лише після того, як «Схеми» процитували йому фрагменти документа. Тоді полковник запасу сказав, що про усе викладене в листі йому відомо від колеги – голови ГО Олександра Маматова. Він, за словами Громика, «відвідував ці райони (бойових дій – ред.) і зробив таку заяву членам організації, тож ми повірили, що це правда».

Сам Маматов у коментарі «Схемам» підтвердив свої підозри щодо «російської диверсії» проти ініціативи з постачання боєприпасів Україні. Втім, назвати джерело цієї інформації чи надати деталі він не зміг.

«Якщо ці підривники зроблені росіянами – вони не вибухають. Зрозуміло, так?.. Це все (підривники американського виробництва – ред.) було неякісним і поставлялося нам з Європи… І я думаю, що от це все йшло агентами з Росії. Я так думаю», – сказав він.

На уточнюючі запитання Маматов відповів проханням передзвонити за годину, однак після цього слухавку більше не брав.

«Схеми» разом із партнерами звернулися й до адресата листа – Петра Павела. В офісі президента Чехії, як і в інших відомствах країни, до яких звернулися журналісти – це Сенат, Палата депутатів, уряд та Міністерство оборони – повідомили, що не отримували такого документа.

Журналісти отримали копії ще двох схожих листів від невідомих відправників про нібито несправність снарядів, переданих Україні в межах «Чеської ініціативи». У них адресатом вказаний Алеш Витечка – очільник Міжурядового агентства оборонного співробітництва (AMOS) при Міноборони Чехії, яке й координує постачання боєприпасів у межах цієї ініціативи.

Як і звернення «ветеранської організації» до Павела, листи до Витечки також датовані серпнем 2024 року й стосуються тієї ж теми – нібито передчасної детонації 155-мм снарядів через несправні підривники.

Копії отриманих журналістами листів не містять інформації про підписантів. Водночас з тексту випливає, що написані вони нібито «від імені Збройних сил України та українського народу». Згадують у листах й Офіс військового аташе України, який нібито отримав офіційний лист від командування Сил логістики ЗСУ про проблеми з отриманими снарядами. У Силах логістики на час публікації на запитання «Схем» не відповіли.

«Схеми» звернулися й до українських Міністерства закордонних справ та Головного управління розвідки, які могли би передавати відповідні повідомлення через військового аташе – у обох відомствах заявили, що не надсилали чеській стороні листів із цього приводу.

Адресат одного з листів Алеш Витечка заперечив отримання будь-яких офіційних звернень від української влади щодо начебто низької якості боєприпасів. Це підтвердив і урядовий уповноважений Чехії з питань відбудови України Томаш Копечний, зауваживши, що ці листи не є «офіційним зворотним зв’язком».

Генштаб ЗСУ та Міністерство оборони України відмовилися коментувати якість боєприпасів, отриманих в межах «Чеської ініціативи», посилаючись на заборону поширення інформації про іноземну допомогу під час дії воєнного стану.

Однак високопоставлене джерело в українському Міноборони на умовах анонімності повідомило «Схемам»: несправних боєприпасів, які б передчасно вибухали, в межах «Чеської ініціативи» Україна не отримувала. За його словами, подекуди снаряди надходили з невідповідними супровідними компонентами або й взагалі без них, однак чеські посередники вирішували такі проблеми оперативно – «протягом 24 годин».

У коментарі investigace.cz чеський урядовець Алеш Витечка заявив, що компанії, які закуповують снаряди у межах «Чеської ініціативи», несуть повну відповідальність за якість того, що постачають Україні, а його урядове агентство відкрите до розгляду відповідних скарг, яких, він зауважив, від української влади не надходило.

За словами урядового уповноваженого Чехії з відбудови України Копечного, країни-донори ініціативи також прискіпливо контролюють якість боєприпасів: «Представники держав-донорів, які надали кошти, регулярно виїжджають безпосередньо на заводи, де виробляють або зберігають снаряди. Вони приїжджають із технічними експертами, які перевіряють продукцію. І вони, звісно ж, присутні під час передачі. Вони перевіряють, чи кошти платників податків витрачаються відповідно до контракту».

Копечний також зазначив, що він листи з обвинуваченнями на адресу ініціативи бачив і вважає їх такими, що «абсолютно не викликають довіри» та «схожі на кампанію з дезінформації».

Копії цих листів журналісти «Схем» показали Андрію Коваленку, керівнику Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки і оборони України. Він сказав, що вперше бачить саме ці документи, але зазначив, що його підрозділ «уже фіксував попередні спроби Росії просувати негативні наративи щодо закупівлі боєприпасів для України. Проте це не перетворилось на повноцінну медіакампанію. Ці наративи стосувалися якості боєприпасів, але жодних підтверджень цим звинуваченням не було».

Журналісти «Схем» знайшли в медіа декілька повідомлень про нібито низьку якість боєприпасів «Чеської ініціативи».

Одне з останніх – заява чеського опозиційного політика Андрея Бабіша від лютого 2025 року, який назвав боєприпаси «старими, запліснявілими, придбаними непрозоро та за завищеними цінами», але доказів не надав.

Бабіш – лідер руху ANO («Акція незадоволених громадян», або «Так» чеською мовою – ред.). Опоненти називають експрем’єра «популістом-мільярдером» і обстоювачем інтересів Росії у Чехії. Сам Бабіш заявляє, що «відстоює інтереси Чехії», а його політична сила лідирує в опитуваннях перед виборами восени 2025 року. В ANO вже заявили, що скасують «снарядну» ініціативу, якщо увійдуть до уряду.

Ціна допомоги

Частина критики на адресу «Чеської ініціативи» виглядає більш обґрунтованою, ніж закиди про низьку якість боєприпасів – зокрема, звинувачення у можливому конфлікті інтересів, завищених націнках та затримках у постачанні.

Коли на безпековій конференції в Мюнхені в лютому 2024 року президент Чехії Петр Павел заявив про те, що Європа купуватиме боєприпаси для України, було очевидно, що саме чеські посадовці очолять цей процес – на той момент вони вже знайшли необхідні снаряди й почали збирати кошти серед європейських країн.

Утім, як встановили журналісти, ініціатива виявилась «чеськоцентричною»: усі п’ять компаній, які отримали ексклюзивне право постачати боєприпаси для України за відсоток від угоди, походять з Чехії. Уряд країни не проводив публічних тендерів та не оприлюднював критерії відбору.

Керівник AMOS Алеш Витечка в коментарі investigace.cz – партнеру «Схем» – заявив, що компаній-посередників для участі в ініціативі «обирали спільно з українськими партнерами» і «формально письмово погодили з Міністерством оборони України». В останньому «Схемам», однак, повідомили, що «не брали участі у процесі відбору постачальників» і не мають права вето на рішення чеських посадовців.

Дві з обраних компаній – Czechoslovak Group (CSG) і STV Group – є виробниками великокаліберних боєприпасів, решта три – Colt CZ Group, Omnipol та DSS – є посередниками. Усі вони можуть шукати потрібні боєприпаси та укладати контракти на постачання боєприпасів для України.

Чеські чиновники відмовилися пояснювати журналістам, чому до переліку посередників не потрапили жодні іноземні зброярі – навіть такі відомі, як норвезько-фінська NAMMO або німецький Rheinmetall. За словами Копечного, обраним чеським компаніям доручили контрактувати снаряди для України, бо ті мали або власні виробничі потужності, або зв’язки для закупівлі боєприпасів за кордоном. Витечка додав, що кількість учасників ініціативи обмежили свідомо.

«За п’ятьма компаніями легше пильно стежити, ніж за двадцятьма», – сказав він, пояснивши це питаннями контролю якості та «ризику витоку інформації до Росії».

Однак журналісти встановили, що найбільший учасник ініціативи – CSG – має дочірню компанію в Росії. Це – Tatra Vostok, яка торгує вантажівками та запчастинами. Попри те, що у 2022 році CSG пообіцяла припинити діяльність на російському ринку «через агресію проти України», станом на 2024 рік компанія все ще володіє контрольним пакетом акцій Tatra Vostok. У 2023-2024 роках ця компанія отримувала в Росії сертифікати, що дають дозвіл на імпорт товарів. У відповідь на запитання журналістів у CSG заявили, що шукають способи продати Tatra Vostok, а отримані сертифікати «не пов’язані з планами працювати на російському ринку» (на час публікації журналісти не знайшли доказів зворотного).

CSG веде бізнес у Росії ще з 2017 року. На той час її власник, через афілійовані структури, був найбільшим донором проросійського експрезидента Чехії Мілоша Земана, який обіймав посаду глави держави з 2013-го по 2023 рік. Саме цей зв’язок, за оцінками місцевих журналістів, міг сприяти розширенню діяльності чеської збройової компанії на російський ринок – створенню центру технічного обслуговування та ремонту цивільної авіації в Ульяновську.

Непрямі зв’язки з Росією журналісти знайшли й у іншої компанії-посередника «Чеської ініціативи» – Colt CZ Group. У січні 2025 року investigace.cz з партнерами виявили, що зброя та снаряди виробництва Colt CZ Group продовжують потрапляти до Росії через Туреччину та Казахстан, фактично обходячи санкції ЄС, що ставить під питання якість перевірки контрагентів самою компанією.

Окремо журналісти звернули увагу на те, що дві з п’яти фірм-посередників, обраних урядом для «Чеської ініціативи», мають зв’язки з чеськими посадовцями, що може бути індикатором протекціонізму.

У липні 2024 року видання Deník N повідомило, що радник з питань національної безпеки при уряді Чехії та один із координаторів «Чеської ініціативи» Томаш Пояр, раніше був радником компанії CSG. Сам він тоді заперечив, що має конфлікт інтересів. На запит «Схем» та партнерів у компанії відповіли: «CSG залучає досвідчених професіоналів та осіб з досвідом держслужби як консультантів у Чехії та за кордоном. Відповідно до правил комплаєнсу, CSG не залучає як консультантів осіб, які одночасно обіймають державні посади – це виключає потенційний конфлікт інтересів».

Невдовзі після старту «Чеської ініціативи» генерального директора CSG Міхала Стрнада помітили поруч із прем’єр-міністром Чехії Петром Фіалою під час його візиту до США у квітні 2024 року. Їх сфотографували за одним столом на офіційному прийомі.

Пізніше чеський уряд повідомив, що Стрнад не входив до офіційної делегації Фіали й не брав участі в офіційних зустрічах у Білому домі.

Пов’язана з чеськими політиками й ще одна компанія-учасниця ініціативи – згадана раніше Colt CZ Group. До складу її комітету з етики та комплаєнсу входить радник президента Чехії, дипломат Петр Коларж. Саме через це, за даними чеської преси, президент Павел під час візиту до США у листопаді 2023 року відвідав американську філію Colt. У коментарі партнеру «Схем» – The Investigative Desk – Коларж зазначив, що є лише «неофіційним радником президента з міжнародних питань», тоді як президент взагалі «не курує ініціативу, хоча й підтримує її та сприяє її розвитку».

«Я не бачу конфлікту між моєю роллю радника президента і моїми зв’язками з Colt CZ Group. Переконаний, що якби існував реальний конфлікт, чеські спецслужби одразу б повідомили про це президента та уряд (...) Я не маю стосунку до цієї ініціативи, крім того, що вона мені подобається», – зазначив Коларж.

«Для будь-якого великого бізнесмена нормально намагатися мати хороші стосунки з політиками усього політичного спектру», – сказав журналістам Марек Хромий, головний аналітик чеського офісу Transparency International.

«Однак у випадку CSG і Colt існує ризик, що вплив певних осіб виходить за межі цих оборонних компаній і поширюється на чеську політику. Це приклад класичного конфлікту інтересів, – додав він. – Брак інформації, а також відсутність прозорості деяких процесів у Чехії, як зокрема робота «Чеської ініціативи», викликає багато питань стосовно їхнього формального й неформального впливу».

На додачу до закидів щодо прихильного ставлення до них чеської влади, учасників ініціативи публічно звинувачували й у прагненні отримати надприбутки на постачанні боєприпасів Україні.

У серпні 2024 року економіст, аудитор і тодішній чеський сенатор Лукаш Вагенкнехт оприлюднив свій звіт, у якому розкритикував «Чеську ініціативу» за нібито неефективне освоєння донорських коштів. Міністерка оборони Чехії Яна Чернохова заперечила ці звинувачення, назвавши їх «хибними, неприйнятними, неправдивими й дезінформаційними». Вона також додала, що дії Вагенкнехта створюють загрозу безпеці постачання боєприпасів Україні. Комітет Сенату Чехії з питань закордонних справ, оборони та безпеки у вересні 2024-го скликав термінове засідання щодо ситуації, на яке запросили й Вагенкнехта, але той відмовився брати участь.

За словами Вагенкнехта, якби чеські посередники не брали такі високі комісійні, за ті ж кошти можна було б придбати значно більше боєприпасів для України. Таких висновків політик дійшов, проаналізувавши виток комерційних пропозицій. Доступ до них отримали й журналісти.

Документи свідчать, що компанія Excalibur Army – дочірнє підприємство CSG – пропонувала чеській державі артилерійські снаряди M107 калібру 155-мм за ціною 3200 євро за одиницю у лютому 2024 року. Приблизно у той же час Excalibur Army отримала пропозицію від турецького виробника придбати, ймовірно, аналогічні снаряди M107 (тип порохового заряду в документі не вказаний, а отже, неможливо напевно зіставити ціни в обох пропозиціях, – ред.) приблизно по 2500 євро (в контракті $2700). У такому випадку маржа могла сягати 22%, що, на думку Вагенкнехта, є необґрунтовано високим відсотком.

CSG публічно заперечила звинувачення Вагенкнехта, назвавши їх «нападками, заснованими на напівправді та нісенітницях».

За словами поінформованих урядових джерел в Чехії та Україні, узгоджена комісія для всіх п’яти компаній-учасниць ініціативи становить до 13%, тоді як Томаш Копечний оцінює її на рівні 5-10%. Для порівняння, українські державні закупівельники беруть комісію до 3%.

Наприклад, урядова Агенція оборонних закупівель (АОЗ) має фіксовану ставку 0,4%. Її створили у 2022 році за аналогією з Агенцією НАТО з підтримки та постачання, щоб побороти корупцію.

Марина Безрукова, яка очолювала Агенцію до скандалу зі зміною керівника в січні 2025 року, розповіла «Схемам», що чеські компанії-посередники можуть купувати боєприпаси за цінами на 10-20% вищими, ніж ті, про які вдається домовитися АОЗ.

«Компанії-учасниці «Чеської ініціативи» не докладають стільки зусиль, щоб отримати нижчу ціну, як це робить АОЗ. Економія коштів не є їхнім пріоритетом, головне – купити необхідну номенклатуру», – сказала вона «Схемам» у грудні 2024 року, за місяць до свого звільнення.

Безрукова також риторично зауважила: чому б не передавати кошти європейських донорів безпосередньо Україні, щоб державна АОЗ могла закуповувати необхідне для армії дешевше?

Іншу думку має Олексій Петров, на той час керівник ще одного державного українського посередника з оборонних закупівель – компанії «Спецтехноекспорт».

«Такого рівня бюрократії та зарегульованості, як створили в Міноборони з 2023 року, в «Чеській ініціативі» немає», – заявив він у коментарі «Схемам» у лютому 2024 року, за місяць до свого звільнення.

«І питання не в ціні, а ми ж перше питання ставимо зараз про строки доставки, про оперативність доставки. Нехай гроші будуть там (в Чехії – ред.), і вони нам принаймні будуть постачати, воно буде приїжджати», – сказав Петров.

Водночас джерела в Міноборони України, які не мають повноважень публічно коментувати це питання, повідомили «Схемам», що боєприпаси, надані у межах «Чеської ініціативи», не завжди надходять вчасно.

Втім, один зі співрозмовників в українській оборонній галузі зазначив: «Дотримуватися графіка майже нереально». Він пояснив це особливостями роботи збройового виробництва.

Недосконала, але дієва

І чеська, і українська влада вважають, що, попри певні недоліки, «Чеська ініціатива» допомогла зміцнити обороноздатність України.

У квітні 2025 року міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що саме ініціатива сприяла «зміні співвідношення артилерійських пострілів між Україною та Росією з 1:10 до 1:2» – щоправда, не уточнив за який час. Водночас, за оцінкою тодішнього заступника міністра оборони України Івана Гаврилюка, на початку 2024 року співвідношення становило 1:8, а вже влітку – 1:2.

У Генеральному штабі ЗСУ «Схемам» повідомили, що лише у січні цього року російська армія випустила близько 790 тисяч артилерійських снарядів – у середньому 25,5 тисяч на день.

Аналіз роботи «Чеської ініціативи» вказує на те, що її автори врахували помилки попередніх подібних програм з постачання боєприпасів Україні.

На відміну від ініціативи Євросоюзу із закупівлі 1 мільйона снарядів для України – яка обмежувалася лише внутрішнім ринком ЄС і, як наслідок, стикнулася з браком боєприпасів та сировини для їхнього виробництва – «Чеська ініціатива» вийшла за межі Європи. Це дозволило розширити коло постачальників і, як зазначила міністерка оборони Чехії, отримувати боєприпаси «завдяки контактам у країнах, які з геополітичних причин не хочуть публічно асоціювати себе з допомогою Україні».

Як випливає з відкритих даних і свідчень поінформованих джерел, «Чеська ініціатива» закуповує боєприпаси по всьому світу – в Європі, Південно-Східній і Центральній Азії, країнах Африки на південь від Сахари, а також на Балканах. «Схеми» з міркувань безпеки не розкривають точних місць.

Також чеські посередники повністю беруть на себе оформлення всіх необхідних документів. Чеський сенатор Павел Фішер з гордістю розповів журналістам, що тепер (в межах «Чеської ініціативи» – ред.) видача ліцензій відбувається удесятеро швидше – «дні замість місяців».

Це підтверджує й колишня очільниця АОЗ Марина Безрукова в інтерв’ю «Схемам»: «Учасники «Чеської ініціативи» дуже швидко оформлюють усі документи й постачають те, що логістично складно доставити. Без них було б набагато важче».

Частину боєприпасів представники ініціативи закуповують у країнах, які з геополітичних причин не продали б їх Україні ані напряму, ані через посередників. І все ж чеським компаніям вдається укладати з ними такі угоди. Як? Вони купують боєприпаси для себе, а згодом передають їх Україні.

«Чеська ініціатива» – це продавці документів. Вони виписують їх, проходять експортний контроль у всіх країнах по маршруту, домовляються там, де це потрібно», – розповів «Схемам» поінформований співрозмовник, дотичний до оборонних закупівель.

Це, каже він, передбачає значно вищу відповідальність, ніж зазвичай, а отже – і вищу ціну.

«Вони мають право на свою комісію, адже беруть на себе відповідальність», – каже обізнане джерело, додаючи, що не вся маржа осідає в кишені посередника. Частина йде на те, щоб покрити так звані додаткові витрати, які забезпечують доставку боєприпасів.

Окрім закупівлі боєприпасів на тих ринках, доступ до яких має не кожен, ще одна перевага «Чеської ініціативи» – вирішення юридичних складнощів для країн-донорів. Наприклад, у випадку, якщо країна не може оперативно придбати снаряди для України через власні законодавчі обмеження. Такою є Данія, де контракт з виробником боєприпасів можна укласти лише після публічного тендера. Рішення, яке пропонує Чехія, – це міжурядова угода, за якою Чехія купує снаряди, наприклад, від імені Данії.

Водночас країни-донори також можуть укладати контракти безпосередньо з виробниками та оплачувати поставки напряму.

Тоді як «Чеська ініціатива» координує всі ці зусилля: компанії-посередники шукають боєприпаси по всьому світу й надсилають пропозиції до AMOS – міжурядового агентства оборонного співробітництва Чехії. Там ці пропозиції вносять до спеціальної форми, у якій зазначено тип боєприпасів, їхню кількість, ціну та строки доставки, але не назву компанії-постачальника. Тоді донори отримують доступ до цих даних. Про зроблений вибір вони інформують AMOS, яке може або з’єднати їх з постачальником, або самостійно укласти угоду від імені донора.

Представники чеської влади з різних держустанов наполягають: хоч робота «Чеської ініціативи» не є публічною, її автори «від початку прагнули прозорості», а донори, які вкладають кошти, мають доступ до всієї необхідної інформації.

«Якщо ми справді хочемо допомогти Україні, де щодня гинуть військові та цивільні, ми не можемо надавати деталі закупівель Росії на тарілочці з блакитною облямівкою», – написала міністерка оборони Чехії Яна Чернохова у мережі X.

Серед 16 країн-донорів, які публічно оголосили про фінансування «Чеської ініціативи» в 2024 році, найбільші суми вклали: Німеччина – 575 млн євро, Нідерланди – 250 млн євро, Бельгія – 200 млн євро. Станом на липень 2024 року внесок самої Чехії становив близько 34 млн євро.

Відповідальні за реалізацію ініціативи чеські посадовці з міркувань безпеки неохоче коментують точні обсяги постачань, але оцінюють їх у десятки тисяч снарядів щомісяця.

Артилерист із бойовим досвідом, який мав справу як зі снарядами «натовських», так і «радянських» калібрів, розповів «Схемам», що боєприпаси надходять з різних джерел і відстежити їхнє походження для військових на передовій неможливо.

«Коли отримуєш снаряд, на ньому немає бирки, наприклад, «зроблено в США», чи маркування, що його придбали коштом «Чеської ініціативи», – сказав офіцер, який під час розмови перебував на бойових позиціях. Він попросив редакцію не вказувати його імені та підрозділу, щоб мати змогу говорити вільно.

«Країна перебуває у стані війни, тому боєприпаси надходять звідусіль, звідки тільки можливо – тож немає сенсу перебирати. Це всі розуміють», – зазначив артилерист.

І додав: «Ми граємо тими картами, які маємо. У тебе завжди є вибір – сидіти з голою ср**кою чи ні (брати або не брати снаряди, які дають – ред.). Але маю для вас таку новину – якщо ти залишаєшся з голою ср**ою, тебе вбивають».

Шанси на майбутнє

На тлі ослаблення підтримки з боку США допомога від Європейського союзу стала для України критично важливою.

Після рішення президента США Дональда Трампа в березні про призупинення військової допомоги та обміну розвідданими з Україною (яке згодом частково поновили) в ЄС почали шукати шляхи зміцнити позиції України – як на фронті, так і в майбутніх переговорах із Росією.

Спочатку головна дипломатка ЄС Кая Каллас запропонувала надати Україні ще 1,5 мільйона артилерійських снарядів до кінця 2025 року, однак цей план заблокувала Угорщина. Потім з’явилася нова ініціатива – виділити 40 мільярдів євро допомоги, але вона не отримала достатньої підтримки від країн-членів ЄС.

Ідея Каллас підтримати Україну вціліла, але в урізаному вигляді – погодили 5 мільярдів євро. Цього має вистачити на закупівлю приблизно 2 мільйонів великокаліберних снарядів. 14 квітня Каллас заявила, що вдалося забезпечити вже «дві третини від ініціативи».

Це рішення доповнить низку інших програм із надання боєприпасів Україні. Серед них – і «Чеська ініціатива», яка, судячи з публічних заяв європейських політиків, триватиме й у 2025 році.

Станом на квітень низка європейських країн оголосила про намір внести сукупно до 831 млн євро у межах ініціативи вже цього року. Серед них – Норвегія, Нідерланди, Канада та Польща.

«Нам вдалося забезпечити фінансування, що означає, що ініціатива тепер має достатньо ресурсів, аби постачати боєприпаси Україні щомісяця принаймні до вересня», – заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський у квітні.

Окремо міністерка оборони Чехії Яна Чернохова заявила, що на кінець квітня Україна отримала від ініціативи 400 тисяч снарядів.

4 травня, під час зустрічі з президентом Чехії Петром Павелом у Празі, Володимир Зеленський заявив, що загалом Україна очікує отримати 1,8 мільйона снарядів у межах «Чеської ініціативи» до кінця 2025 року.

Всі ці «боєприпасні» ініціативи справді допомагають Україні протистояти атакам Росії, але їх все ще недостатньо, щоб остаточно їх зупинити.

Попри нещодавні спроби домовитися про припинення вогню, які Україна підтримала, Росія тільки посилила свої обстріли. Лише у квітні внаслідок російських ударів по Дніпру, Кривому Рогу, Сумах, Харкову, Одесі й Києву, серед інших міст, загинули десятки мирних жителів і ще сотні зазнали поранень.

Над розслідуванням працювали редакції «Схем» (український проєкт Радіо Свобода) – Валерія Єгошина та Анна Миронюк, чеського Investigace.CZ – Крістіна Вейнбендер та Зузана Зотова, нідерландського The Investigative Desk – Лоренс Гроеневелд, а також Ілієс Хагуг. Цю міжнародну співпрацю між редакціями підтримав фонд «Журналістські розслідування для Європи» (IJ4EU) та Journalismfund Europe.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Снаряди для України: ЄС принаймні вдвічі переоцінює свої потужності виробництва і порушує обіцянки обсягів поставок в Україну