Вікторія Бабчук
На початку травня Бундестаг із другої спроби затвердив кандидатуру Фрідріха Мерца на посаду канцлера Німеччини. Під час передвиборчої кампанії Мерц заявляв, що у разі його обрання міграційна політика країни зазнає змін.
Зокрема, він висловлювався щодо українських воєнних мігрантів: «Біженців з України, які прибувають, ми переведемо з програми «допомоги для громадян» на виплати, передбачені законом про підтримку для шукачів політичного притулку. Разом із цим одразу надамо їм дозвіл на роботу і пришвидшимо процес визнання їхніх професійних кваліфікацій».
Скоротити допомогу українцям, які прибули після 1 квітня цього року, домовилася новостворена парламентська коаліція – Християнсько-демократичний союз під очільництвом Мерца та Соціал-демократична партія. Замість мінімальної грошової допомоги переселенцям можуть видавати ваучери на продукти й побутові товари. Також передбачається лише базова медична допомога та найпростіше житло.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українцями, які знайшли прихисток в країні, чи відчули вони уже політику нових посадовців та які перспективи бачать свого майбутнього в Німеччині?
«Хто хоче інтегруватися, знайде можливості»
«Багато що залежить не лише від однієї партії. Оскільки тут усе змінюється не так швидко, залишається тільки чекати», – говорить Вікторія. Вона виїхала з Київщини у квітні 2022 року. Нині орендує житло та відвідує мовні курси у Дрездені.
За словами Вікторії, майбутні реформи, що стосуватимуться біженців з України, лише обговорюються. Одна з озвучених ініціатив – активніше спонукати мігрантів працевлаштовуватися.
Я чула від багатьох, що JobCenter заохочує шукати роботуВікторія
Вікторія каже: «Я чула від багатьох, що JobCenter (центр зайнятості – ред.) заохочує шукати роботу і дає скерування на доволі абсурдні вакансії. Особисто зі мною такого не було. Я з початку війни працювала, а зараз взяла коротку перерву, щоб інтенсивно вивчити німецьку мову. Уже планую повертатися до роботи. Вважаю, що скорочення бюджетів – це справедливо і правильно. Бо хто хоче інтегруватися, той знайде безліч можливостей від держави – житло, курси тощо».
Торік до Дрездена також переїхали батьки Вікторії та молодший брат. Хлопчик навчається у четвертому класі німецької школи, батьки відвідують інтеграційні мовні курси. Дівчина розповідає: для тих, хто приїхав нещодавно, створюють усі умови й підтримують. Утім, через велику кількість людей важко знайти місце в школі чи записатися до лікаря. Житло, за її словами, знайти нескладно, хоча ціни значно відрізняються, залежно від регіону.
Окремим викликом для влади, на думку Вікторії, є боротьба з популярністю проросійських і антизахідних партій, особливо в Саксонії, де вона мешкає. Дівчина сподівається, що новий політичний курс допоможе зменшити вплив цих сил і тим самим зміцнить підтримку України.
9 травня популярна в Саксонії партія «Альтернатива для Німеччини» об’єдналася із болгарськими ультранаціоналістами з партії «Відродження», які уклали угоду про співпрацю з «Єдиною Росією».
Тож наразі, зізнається біженка, відчутних змін для мігрантів з України поки що немає. Водночас вона радіє, що політики продовжують висловлювати підтримку Україні та навіть говорять про можливість створення спеціального фонду для переозброєння української армії та відновлення інфраструктури.
У квітні Фрідріх Мерц висловився на підтримку надання Україні далекобійних ракет Taurus – за умови погодження цього рішення з європейськими союзниками. Також він засудив ракетний удар російських військових по Сумах 13 квітня, звинувативши президента Росії Володимира Путіна у воєнному злочині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Почали перевіряти квартири»
Планують боротися з фіктивною орендоюПавло
«Поки що все лише на рівні обговорень – загрози є, але конкретних дій небагато. Хіба що почали перевіряти квартири людей: хто де живе і з ким. Планують боротися з фіктивною орендою», – розповідає українець Павло.
Чоловік проживає в місті Бремен на північному заході Німеччини, куди переїхав ще до початку повномасштабної війни у зв’язку з роботою. Нещодавно він завершив мовні курси на рівень B1 і пройшов співбесіду на навчання для водіїв великовантажних автомобілів (LKW) через програму підтримки від центру зайнятості.
«Мені головне – здобути освіту, і я цілеспрямовано йду до цієї мети. Уже знайшов роботу, отримав документи, орендую маленьку квартиру й сам її облаштував. Пройшов усі тести та медичні перевірки для працевлаштування – залишилося лише дочекатися дзвінка від працівниці центру зайнятості», – розповідає чоловік.
За словами Павла, новоприбулим українцям можуть пропонувати інший статус – статус біженця (Asyl) із меншою фінансовою підтримкою. Про такі наміри раніше заявляв канцлер Мерц. На відміну від тимчасового захисту згідно з параграфом 24, статус Asyl не передбачає вільного доступу до ринку праці, пересування, доки він не буде офіційно підтверджений.
Німеччина продовжила тимчасовий захист для шукачів притулку з України до 4 березня 2026 року – для тих, чий дозвіл на проживання був чинним станом на 1 лютого 2025 року.
Також, за словами Павла, на сайті Федерального агентства зайнятості (Bundesagentur für Arbeit) відтепер можна анонімно повідомляти про випадки нелегального працевлаштування або неправомірне отримання соцдопомоги.
«Припустиму, якщо я знаю, що хтось отримує соціальні виплати й водночас працює «у чорну» – можу повідомити туди про це, вказавши ім’я людини або її адресу», – каже він.
«У нас в шухляді для вас робота не лежить»
Львів’янка Соломія переїхала до Німеччини з батьками та двома молодшими братами у квітні 2022-го. Дівчина розповідає, що мовні курси в країні часто зосереджені лише на професійній лексиці й не розвивають реальні мовні навички.
Їхні спроби «інтегрувати» людей малоефективніСоломія
«Складається враження, що головна мета – якнайшвидше «позбутися» іноземців, а не навчити мови по-справжньому. Їхні спроби «інтегрувати» людей малоефективні», – каже вона.
На думку біженки, багато людей мають суттєві прогалини в розмовній німецькій та відчувають нестачу живого спілкування з місцевими. Сама ж дівчина, перебуваючи у місті Кіль, закінчує вищу освіту в Україні. Пізніше планує скласти мовний іспит на рівень С1 та вступити до німецького університету.
«Хотілося б мати більше можливостей для проходження практики, більше підтримки від JobCenter. Я шукала підробіток минулого року, звернулася туди, а мені сказали: «У нас у шухляді для вас робота не лежать», – розповідає біженка.
Соломія додає, що багато українців навіть не можуть отримати направлення на мовні курси рівня B2, що значно ускладнює їхню подальшу інтеграцію.
Попри загальні побоювання щодо можливого скорочення виплат, згідно з параграфом 24, Соломія зазначає, що особисто про такі плани політиків не чула.
«Думаю, спершу варто зосередитися на тому, щоб забезпечити всіх нормальними робочими місцями. А вже потім говорити про скорочення соціальних виплат. Бо, наприклад, мама в мене працює, а для тата, попри його стаж, роботи досі не знайшлося».
Мама Соломії вже склала мовний іспит на рівень С1, а тато досі чекає дозволу на проходження курсів з німецької.
Дівчина також підкреслює: багато німців щиро підтримують Україну – і ця допомога відчутна. На її думку, й політика ХДС/ХСС залишиться проукраїнською.
«Від нової влади – великі очікування, загалом усі налаштовані позитивно. Але дуже багато залежить від особистої ситуації: є люди, які довго не можуть знайти роботу, а є ті, хто просто не хоче. Утім, загалом німці багато роблять для нас, підтримують, і це справді цінується. От був захід до річниці повномасштабного вторгнення, дуже багато було німців – значно більше, ніж у перші роки», – підсумовує біженка.
Форум