БРЮССЕЛЬ – У столиці ЄС і НАТО 12 травня відбувся другий оборонний форум Україна-ЄС, який зібрав пів тисячі учасників: понад 30 українських компаній та асоціацій, сотню європейських, та низку чиновників з оборонної індустрії. Україна традиційно на таких форумах шукає нових інвесторів. Радіо Свобода поспілкувалось з кількома українськими виробниками та розповідає, що вони демонстрували потенційним європейським партнерам.
Другий оборонний форум в Брюсселі, як і перший відбувається без вільного доступу для журналістів: не можна дізнатися перелік компаній-учасників, і навіть панельні дискусії, які відкриті для пів тисячі учасників, – закриті для преси.
Щоправда, цього року все ж журналістам стало трохи вільніше: дозволили послухати вступне слово, а ще – не супроводжували, як минулого року, до туалетів із окремої закритої зали для преси. Для цього, ймовірно, пресу розмістили на окремому поверсі, куди, за бажанням, могли навідатися і самі виробники.
Зазвичай своє небажання спілкуватися зі ЗМІ зброярі пояснювали фразою «як тільки десь з'явимось у пресі, зразу «прилетить» на виробництво». Тож здебільшого про себе охочіше розповідають стартапери, які шукають інвесторів, щоб реалізувати свої ідеї та запустити виробничий процес.
Розумне мінне поле
Богдан Знахаренко зайшов до пресзали з планшетом, на якому наочно продемонстрував свою розробку – «розумне координоване мінне поле».
«Це мінне поле, яке повністю безпечне для своїх, смертельне для загарбників і підключене до системи ситуаційної обізнаності.
Простими словами, командир в руці має планшет, на якому він бачить мінне поле, розташування мін, статус кожної міни і може цим полем керувати з безпечної відстані», – розповідає Богдан Знахаренко про розробку своєї компанії Legit Force і демонструє, як одним свайпом на планшеті міни можна активувати чи деактивувати.
Розумне мінне поле повністю безпечне для своїх, але смертельне для загарбниківБогдан Знахаренко
Таким продуктом, на думку виробника, могли б потенційно зацікавитись країни-сусіди Росії.
«Наприклад, Фінляндія має 1100 кілометрів кордону з Росією. Там тримати людей дуже дорого, до того ж небезпечно. Патрулювати дронами – це не гарантує безпеку покриття.
Висновок – треба замінувати цей кордон, але безпечним мінами, які будуть безпечними для пересування людей, якщо там люди опиняться, які не є агресорами, і тварин», – пояснює Богдан Знахаренко.
Лазерна турель
Світлана Андрусик, маркетологиня компанії Fulltime Robotix, приїхала шукати готових інвестувати в лазерну зброю, точніше лазерні мобільні системи ППО, здатні збивати малі дрони, такі як Mavic-3, без під'єднання до електромереж.
Ми розробили лазерну турель і її загальна вага не перевищує п'ятдесяти кілограмСвітлана Андрусик
«Ми розробили лазерну турель і її загальна вага не перевищує п'ятдесяти кілограм. І це при тому, що її футляр є металевим. Якщо зняти ще металевий футляр, то можна зробити навіть у форматі рюкзака, тобто людина зможе з цією зброєю переміщуватись. Або ж також може на роботизованій системі – так на колесиках таких може собі робот їздити», – розповідає Світлана Андрусик.
Туреллю можна керувати дистанційно, що зберігає людські життя в умовах на фронті, наголошує маркетологиня. Працювати дистанційно без під'єднання до мережі вона може до години.
«Це є волоконний лазер, який працює на повітряному охолодженні, і це дає йому значно більшу перевагу над лазерами, які працюють на водяному охолодженні, тому що лазери на повітряному охолодженні значно більш автономні, і значно легші по вазі», – пояснює переваги розробки маркетологиня.
Уже випробуваний розробниками прототип лазерної турелі потужністю півтора кіловати може збивати дрони на відстані до одного кілометра за 10-15 секунд, а вартість одного пострілу буде становити до 10 гривень, запевнила Світлана Андрусик.
«Оскільки в світі не масово виробляється така зброя, то виробники ставлять дуже високу націнку, а ми будемо робити це для своїх, відповідно ця зброя не буде нам так дорого обходитися, як коли б ми закуповували за кордоном», –пояснила ціноутворення маркетологиня.
Дешевші системи навігації
Юрій Стасінчук очолює команду FoxFour, яка розробляє системи навігації, розпізнавання і наведення для різних видів безпілотників. Каже, технології його компанії не є особливо складної для розробки, цим займаються ряд компаній у США, Канаді, Ізраїлі, але особливість українських виробників – це здатність миттєво отримувати рекомендації для військових, що прискорює прогрес розробки, а також ціна.
Українські команди показали, що немає сенсу платити більше, коли технологія вже готова на місціЮрій Стасінчук
«Мова іде про демпінгування загальної ціни, тому що раніше ціна на системи візуальної навігації починалася з тисяч доларів, а зараз ми говоримо до тисячі. Тому що українські команди показали, що немає сенсу платити більше, коли технологія вже готова на місці», – пояснює Стасінчук.
На думку зброяра, ці переваги залишатимуться в Україні ще довгий час після завершення війни.
«В Україні все ще будуть Збройні сили України, котрі мають величезний досвід, в Україні будуть ці всі полігони тестуванні, поля, тощо для цих випробувань. Тому що якщо ви ще більше походите по цьому форуму, спитайте деяких європейських виробників про тестування, як вони можуть тестувати свої вироби, то вони скажуть, що в Європейському Союзі це абсолютний головний біль. В Україні це набагато простіше», – каже Стасюк.
Інтерес Європи
Без тісної співпраці з Силами оборони України та українськими виробниками західним зброярам складніше продавати свій продукт, розповів ще один учасник форуму, провідний експерт War Kitchen Андрій Фіалковський.
«Повномасштабне вторгнення показало, що далеко не все озброєння, яке вони роками продавали, є роботоспроможним під час повномасштабної війни. Тому вони почали розуміти, що треба змінювати те, що вони виробляють, знаходити партнерів, які будуть допомагати їм тестувати нові рішення», – розповів Фіалковський.
Про те, що країнам ЄС необхідно постійно взаємодіяти з Україною, заявив і єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубіліус, відкриваючи оборонний форум.
«Готуючись до можливої агресії РФ, ми не можемо просто зараз закупити мільйони дронів і складувати їх – бо вони швидко застаріють. Але ми повинні навчитися в України, як створювати інфраструктуру для виробництва та експлуатації дронів, яка зможе у разі потреби миттєво збільшити обсяги виробництва та оперативно модернізуватись», – звернувся до учасників форуму єврокомісар, перераховуючи ряд причин, чому варто сприяти таким інвестиціям.
Торік під час такого форуму міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін оголошував, що Україна шукала 10 млрд євро на оборонне виробництво, виробничі спроможності були завантажені на половину.
Минулого року наші виробничі спроможності складали 20 млрд. євро, а цього ми розігналися вже до 30-тиАнна Гвоздяр
За словами заступниці міністра стратегічних галузей промисловості України Анни Гвоздяр, Україна досі потребує мільярдних інвестицій.
«Якщо в минулому році наші виробничі спроможності складали близько двадцяти мільярдів євро, то в цьому році ми розуміємо, що ми розігналися вже до тридцяти мільярдів євро спроможностей. І оскільки ми ще в пошуку в бюджетів, то розрив ще є», – розповіла Анна Гвоздяр, не вдаючись у подробиці, скільки саме зараз збирається залучити Україна.
Виробники, з якими спілкувалось Радіо Свобода, наполягли, що ситуація з іноземними інвестиціями в українську зброю покращується.
Прикладом цьому є ініціативи від Данії, Норвегії щодо закупівлі зброї в Україні, які дозволяють виробникам збільшувати обсяги виробництва та запускати новинки.
Форум