Київ – Міністерство фінансів хоче вилучити з бюджету положення про фінансування суспільного мовника 0,2 відсотками від бюджету, аби зекономити кошти. Про це заявила депутат від «Народного фронту», голова комітету Ради з питань свободи слова Вікторія Сюмар. Це ставить під загрозу існування суспільного мовлення, яке планували запустити вже з початку нового року.
ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ) – саме так буде називатися суспільне телебачення, над запуском якого журналісти і медіаексперти працюють вже більше ніж рік. За попередніми прогнозами, запрацювати воно повинно було б вже з січня. Втім, поки що на заваді «вічні» проблеми: законодавство та гроші.
Позиція про 0,2% в бюджеті, яка має йти на фінансування суспільного мовлення, має бути чітко зафіксованаВікторія Сюмар
«Позиція про 0,2% в бюджеті, яка має йти на фінансування суспільного мовлення, має бути чітко зафіксована. Мінфін буде пропонувати вилучити цей пункт з метою економії державних коштів. Але очевидно, що якщо ми вилучимо цю позицію, ніякого суспільного мовлення не буде», – розповіла депутат від «Народного фронту», голова комітету Ради з питань свободи слова Вікторія Сюмар.
Такі бажані 0,2% – це близько 800 мільйонів гривень з держбюджету на рік. Ці гроші дозволять лише існувати, а не розвиватись чи погасити величезні борги, які дістануться суспільному у спадок, каже юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай, що займався законодавчою складовою. В таких фінансових лещатах не розженешся, каже він, втім називає додаткові джерела фінансування, завдяки яким суспільне мовлення може хоч трохи наповнити свій бюджет.
«Це продаж контенту, тобто тих програм, які буде виробляти суспільний мовник, або продаж роялті. Так само це пожертви і внески осіб, і реклама. Ми запроваджуємо 20% на годину на перші чотири роки, 15% на п’ятий рік і десь із шостого року це буде 10%», – перелічує він.
Разом з тим, припиняти існуюче мовлення по всій Україні ніхто не буде.
«Ми зафіксовуємо мовлення на двох загальнонаціональних цифрових телеканалах і на трьох радіоканалах і залишаємо аналогове мовлення до їх припинення», – додає Розкладай.
Не ліквідація, а реорганізація
Окрім фінансів, перепоною для запуску суспільного мовлення є опір на місцях. Працівники місцевих ОДТРК у створенні чогось нового вбачають ліквідацію старого, каже генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія. Люди бояться втратити робоче місце і бояться працювати в умовах конкуренції. Відтак багато часу головний ідеолог суспільного мовлення витрачає на пояснення очевидного.
«Ніхто з нас – ні ті, хто планував цю реформу, ні ті, хто втілює її довгі роки – не планує знищити місцеве мовлення. Навпаки. Те, що буде втрачено, це вплив влади напряму на керівників, які дуже залежали. Це не означає, що ми будемо «мочити» вас, ви маєте бути цікаві», – каже у зверненні до місцевих мовників Зураб Аласанія.
Суспільне мовлення зробить український інформаційний простір більш об’єктивним, більш конкурентним і, що найголовніше, незалежним, наголошують експерти. Вони сподіваються, що з усіма бюрократичними перепонами, відтермінування запуску суспільного мовлення буде не довгим і вже в червні, ввімкнувши Перший національний, українці побачать перший суспільний.
