«Кожен херсонець сприймає це як свій особистий біль»
«Ми як чужинці на своїй рідній землі»
«Немає якихось результатів, що стосується територіальних питань»
«Росія повністю готова до наступальних дій»
Президент РФ Володимир Путін погодиться на припинення вогню лише після того, як Україна виведе свої війська з Херсонської, Запорізької, Донецької й Луганської областей. Тобто віддасть під контроль Росії навіть ті території, які не є окупованими. Крім того, Кремль вимагає, щоб п'ять регіонів (включно з Кримом) були визнані міжнародною спільнотою як російські. Як пише видання, ці вимоги суперечать умовам, запропонованим США.
Такі жорсткі територіальні умови начебто під час переговорів у Стамбулі Росія висунула до України, повідомило американське видання Bloomberg та інші ЗМІ.
Україна назвала вимоги Росії неприйнятними, заявив речник МЗС Георгій Тихий під час спілкування зі ЗМІ у Стамбулі.
Тож чому Москва не відступає від територіальних претензій і чим це загрожує південним регіонам України, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань зазначив, що обговорення Херсонщини у поточних мирних перемовинах досить болюче сприймається жителями області.
«Кожен херсонець сприймає це як свій особистий біль. Всі ці роки кожен херсонець жив надією на те, що він зможе повернутися у свою рідну домівку, до своєї батьківщини. Але, як ми бачимо, ті вимоги, які висуваються на зараз саме Путіним, це стосується не тільки того, що лівобережна частина Херсонщини залишиться в окупації, а є зазіхання на правобережну частину Херсонщини і саме місто Херсон», – прокоментував він.
«Розпач херсонців»
Вимога Росії вивести українські війська з правобережної частини Херсонської області, яка деокупована, викликає розпач у місцевих жителів, повідомив Хлань.
Це лютьХлань
«У людей у Херсоні й на правобережній частині Херсонщини, які перебували в окупації майже 9 місяців і пережили тортури, навіть натяк на те, що це все може повернутися, викликає в них щось таке, що я навіть словами не можу передати. Це і лють і агресія, тому що це є неприпустимо», – каже він.
Депутат зауважив, що в населення дійсно є втома від постійних російських обстрілів і люди хочуть закінчення цього. Але повернення під контроль РФ не сприймається взагалі.
«Це знову-таки дуже болюче навіть питання. Його не те що важко задавати, а його навіть важко озвучувати, що таке може бути. Тобто це не сприймається у свідомості – як можна добровільно залишити те, що не є під контролем ворога», – пояснив Хлань.
Водночас жителі окупованої частини Херсонщини розчаровані. Оскільки з огляду на перебіг перемовин, розуміють, що деокупації може не відбутися, розповідає Хлань.
Ти вже тут як чужинці на своїй землі в окупаціїСергій Хлань
«На лівобережній частині Херсонщини, в окупації, ті, з ким я тримав звʼязок, постійно казали: «Ну коли ж, ну коли буде деокупація?» Тож, зараз люди в певному розпачі і розуміють, що вони залишаться в окупації. Вони вже починають пристосовуватися до того життя, яке є на сьогодні там. Вони кажуть: «Ми вже не власники на своїй землі, а ми вже тут як чужинці на своїй землі в окупації». За цим дуже боляче спостерігати», – додав він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- У Кремлі після перемовин у Туреччині зазначили, що Росія готує власний перелік умов для припинення вогню та має намір передати його українській стороні. Про це заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков. Водночас він не став коментувати умови, які, за повідомленнями в медіа, Росія висунула Україні. Серед яких і є визнання російської юрисдикції над анексованим Кримом та чотирма українськими областями. За словами Пєскова, обговорення умов має відбуватися за зачиненими дверима.
«Плани Путіна на південь України»
Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов називає територіальні вимоги Росії досить потужними, але водночас безглуздими.
Навіть мирна угода ще не є повноцінною гарантією того, що агресор не полишає своїх планів на територіїАндрій Орлов
«Неодноразово за часів повномасштабного вторгнення Путін висловлював амбіції щодо півдня України і повноцінного захоплення територій Запорізької, Дніпропетровської області, наприклад.
Вони залишаються в них як план, як перспектива певна. І тому, зважаючи на це, слід розуміти, що навіть мирна угода ще не є повноцінною гарантією того, що агресор не полишає своїх інтересів і своїх планів на ці території.
Щодо тих територій, які на сьогодні вже захоплені, то наскільки я розумію, той план, який вибудовує для себе Україна, він повною мірою каже про те, що контроль, в принципі, Росії над окупованими територіями залишається, але їх ніхто у світі визнавати не буде. Це стосується кордонів 1991 року», – зазначив він.
Росія наполягає на нейтральному статусі України та зменшенні чисельності армії, щоби після мирного врегулювання все одно продовжувати захоплювати українські території, вважає експерт.
Коли Москва сяде за стіл перемовин?
Очільник Росії Володимир Путін переконаний, що має перевагу на фронті, і що до кінця цього року російська армія зможе захопити повністю 4 українські області. Про це також повідомили у Bloomberg із посиланням на власне джерело. Тому Росія не поспішатиме з укладенням мирної угоди, зазначили в агентстві.
Андрій Орлов вважає, що російські військові будуть намагатися вийти на нові позиції і після цього Москва може сісти за стіл переговорів повноцінно.
«На майже всіх напрямках сьогоднішньої лінії фронту армія РФ буде намагатися вийти на нові рубежі і продемонструвати тим самим США й іншим, що «ми то ці території захопили». Хоча США каже про те, що, «якщо не захопили, то не маєте права і претендувати». І до цього все ж-таки вони (Кремль) дослухаються», – зауважив він.
Якщо вони не будуть йти на діалог, це просто напросто зажене їх у дуже глухий кутАндрій Орлов
Тому в планах РФ – провести літню наступальну кампанію і досягнути до осені таких результатів, щоб було про що говорити, вважає Орлов.
«Для Москви це на сьогодні вже є необхідністю. Хоча вони намагаються зберегти певний паритет для своїх міжнародних партнерів: для США, для Європи. Але розуміють, що нові пакети санкцій і нова допомога Україні, яка набуде сили, якщо вони не будуть йти на діалог, це просто напросто зажене їх у дуже глухий кут, з якого виходити буде дуже важко. Тому вони готуються до того, що їм слід йти на певні поступки, пошук певних компромісів», – каже експерт.
«Запит США на швидкі рішення»
Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко розповів «Новинам Приазов’я», що, попри постійні вимоги влади Росії щодо територіальних поступок, це питання досі не принесло їй бажаних результатів.
«На даному етапі ми бачимо, що у нас немає якихось результатів, що стосується територіальних питань. Так само не обговорені, наприклад, 22 пункти Келлога, де в тому числі мова йде про демілітаризовану зону. На даному етапі в Стамбулі ця тема не підіймалась.
Єдине, що стосувалося територіальних питань, це ультимативні вимоги РФ, щоб Збройні сили України відступили з адміністративних меж всіх тих територій, які внесені незаконно до російської Конституції. З усім тим, в нинішній ситуації зрозуміло, що ЗСУ на такий крок не підуть», – підкреслив він.
Демілітаризована зона не буде йти чітко по нинішній лінії зіткненняІгор Чаленко
Ідея створення демілітаризованої зони може бути перспективною, але її треба ретельно обговорювати, вважає експерт. До того ж Росія поки що не демонструє бажання піти на такий крок.
«Що стосується Херсону, це повний абсурд. Ніхто Херсон не буде лишати безпосередньо в такій нейтральній зоні, це нереалістично. І я не здивуюсь, це моє припущення, що все ж-таки будуть пропрацьовувати дійсно цю демілітаризовану зону, але вона не буде йти чітко по нинішній лінії зіткнення.
Зрозуміло, що де живуть безпосередньо люди, це абсолютно не життєздатний варіант якраз для подальшого майбутнього цих громад. Тому, я думаю, що в майбутньому такі теми можуть обговорюватись, але, знову ж, якщо РФ піде на такі обговорення», – зауважив він.
Сполучені Штати Америки останнім часом більш реалістично підходять до теми мирних перемовин, втім, запит на швидкі рішення зберігають, зазначив політолог. На це зокрема вказує поява в ЗМІ окремих пунктів мирного плану США, озвучені спецпредставником Трампа Кітом Келлогом.
У Білому домі фіксують завищені вимоги РФІгор Чаленко
«Я думаю, що скоріш за все зараз Трамп спробує дійсно досягти результату по плану Келлога. Він не буде погоджуватися на вимоги з боку Російської Федерації, тому що навіть інша група впливу зараз у Білому домі так само фіксує завищені вимоги РФ.
Я песимістично дивлюся на такі намагання, тому що знову ж-таки РФ повністю готова до наступальних дій і очевидно ті яструби, які сьогодні переважають у Кремлі, вони дійсно ведуть цю лінію й очевидно думають, що за декілька місяців отримають більше результатів», – зауважив Чаленко.
Стратегія та блеф Кремля
Адвокат Ілля Новіков, який переїхав із Росії до України, вважає, що президент Росії Путін намагається переконати президента США Трампа в тому, що Україна все одно рано чи пізно програє. Очільник Кремля переконаний, що РФ може воювати потрохи, повільно захоплюючі українські території, каже Новіков.
«Одночасно він може спробувати йти шляхом блефу, тобто продати Трампу цю ідею, що все одно Україна програє і краще домовитись з Путіним на якийсь компроміс. Компроміс означає – без боротьби віддати території, куди фізично його армія не може дійти, наприклад, отримати Херсон, щоб зачепитися за правий берег Дніпра. Це програма – мінімум для РФ.
Програма максимум – мабуть, вони хочуть говорити про Одесу. Така стратегія для нього зараз є найкориснішою. Чому він має від неї відмовлятися? Повільно воювати, тиснути так, як вони можуть, і одночасно продавати цей блеф – якщо йому зараз не віддадуть те, що він не може забрати сам, то буде гірше», – пояснив він.
«Досі живемо у травні 2022-го»
Попри проблеми всередині країни, Росія готова продовжувати воювати, переконаний Новіков, зауваживши, що західні санкції хоч і впливають на економіку РФ, але цей процес дуже повільний.
Ми все ще живемо з вами в травні 2022 року стратегічно. І це проблемаІлля Новіков
Зрештою, Путін не відмовляється від мети захопити всю Україну, зазначив адвокат. І в його глобальних намірах поки що нічого не змінилося.
«Не треба мати ілюзії. Ми знали, на якому самому пункті Путін знаходиться. Нічого не змінилося. Дива не сталося. Ситуація є саме такою, яка вона була весь останній час. Якщо не останні місяці. Я б навіть сказав, що вона приблизно така, якою вона була останні якраз три роки. За ці три роки принципіально нічого не змінялося. Ми все ще живемо з вами в травні 2022 року стратегічно. І це проблема», – підкреслив Новіков.
- 19 травня відбулися двогодинні телефонні переговори президента США Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним. За підсумками цієї розмови Трамп заявив, що Росія та Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню та завершення війни.
- Путін після телефонної розмови з Трампом 19 травня сказав журналістам, що Росія та Україна «мають знайти компроміси, які влаштовують обидві сторони». За його словами, «РФ готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір».
- Зеленський при цьому наголосив, що Україна не буде виводити війська зі своєї території, як того, за повідомленнями, прагне Москва.
(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум