Українського міністра фінансів запросили на зустріч міністрів «Групи семи» в Канаді
Міністр фінансів України Сергій Марченко візьме участь у зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків «Групи семи» в курортному містечку Банф у канадській провінції Альберта, яка відбудеться з 20 до 22 травня.
«Міністри та керівники обговорять та обміняються думками щодо поточних глобальних економічних та фінансових викликів, зосереджуючись на тому, як «Група семи» може співпрацювати над розв’язанням проблем», – ідеться в поширеній 14 травня заяві міністерства фінансів Канади.
ОВА: жителька Нікопольського району постраждала через російські атаки
Російська армія атакувала Нікопольський район Дніпропетровщини безпілотниками та артилерією протягом дня, повідомляє голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 14 травня.
Обстріли були спрямовані на Нікополь, Марганецьку, Червоногригорівську, Мирівську та Покровську громади.
«Постраждала 67-річна жінка. Вона на амбулаторному лікуванні», – повідомив голова області.
Крім того, атаки на район пошкодили дві адміністративні будівлі, інфраструктуру, спортклуб, дев’ятиповерхівку та приватний будинок.
Також російська армія атакувала КАБами Великомихайлівську громаду Синельниківського району, пошкодивши приватні оселі. За даними обласної влади, ніхто не постраждав.
Міністр закордонних справ Німеччини закликав Путіна взяти участь у переговорах із Україною
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль 14 травня закликав президента Росії Володимира Путіна взяти участь у запланованих переговорах щодо припинення війни проти України.
«Україна продемонструвала повну готовність до припинення вогню та мирних переговорів без попередніх умов, – заявив він у середу в німецькому парламенті (цитата за агенцією DPA). – Тепер ми очікуємо, що пан Путін сяде за стіл переговорів. Кожен, хто хоче миру в Європі, повинен зараз вести переговори, і м’яч на боці пана Путіна».
Сибіга обговорив із генсеком НАТО дипломатичну роботу цього тижня
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 14 травня провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
«Гарна зустріч з генеральним секретарем Марком Рютте щоб подякувати за його підтримку та підтримку НАТО і обговорити інтенсивну дипломатичну роботу цього тижня», – заявив голова МЗС.
Безпекова угода між Україною і Чорногорією: коли підпишуть та яка взаємовигода
Україна та Чорногорія узгодили текст угоди про співпрацю у сфері безпеки на 10 років. Тепер документ мають підписати прем'єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч та президент України Володимир Зеленський. Що означає ця угода для обох країн?
- В угоді йдеться про підтримку у разі збройного нападу, інвестиції в оборонну промисловість, співпрацю розвідувальних органів та відбудову зруйнованої війною України.
- Аналогічну угоду з Україною підписали близько тридцяти країн, переважно членів НАТО.
- Підписану угоду має остаточно затвердити парламент Чорногорії на чолі з Андрією Мандичем, який проголосував проти резолюції, що засуджує вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
- Парламент Чорногорії понад вісім місяців не виносить на розгляд пропозиції щодо участі їхньої армії у місії військової допомоги Європейського Союзу на підтримку України.
- Рішення щодо участі в аналогічній місії підтримки України, організованій НАТО, ще не внесене до процедури.
- Чорногорія є членом НАТО та кандидатом на членство в ЄС.
Крок уперед: що означає угода для підтримки України
Уряд Чорногорії схвалив угоду 8 травня після місяців переговорів, у яких взяли участь 14 міністерств, Управління із захисту секретних даних та Агентство національної безпеки.
Радник прем'єр-міністра з питань безпеки Тодор Горанович, який очолював чорногорську делегацію, розповів балканській службі Радіо Свобода, що угода є «важливим кроком вперед» у зміцненні відносин між двома країнами «у час викликів для європейської та глобальної безпеки».
Далі читайте тут
Bloomberg: Трамп навряд чи візьме участь у переговорах між Росією та Україною у Стамбулі
Турецькі офіційні особи не очікують на візит президента США Дональда Трампа до Стамбула, але не виключають імовірність його приїзду, повідомляє 14 травня Bloomberg із посиланням на джерела.
Сам Трамп раніше заявив, що добрі новини щодо врегулювання конфлікту в Україні можуть з’явитися найближчими днями. «Я думаю, будуть добрі новини звідти сьогодні і, можливо, завтра. Чесно кажучи, можливо, в п’ятницю. Подивимося», – сказав він.
Раніше стало відомо, що державний секретар США Марко Рубіо та спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф приїдуть до Стамбула 16 травня, на день пізніше за призначену раніше на 15 травня дату переговорів.
Саботаж, підпали, отруєння. Що дізналися розслідувачі про роботу агентів ГРУ та ФСБ у Європі
Розслідувачі, які викривають підривну діяльність Росії в країнах Європи, прокоментували вирок суду у Великій Британії учасникам шпигунсько-диверсійної групи. Серед іншого, члени цієї групи планували фізичне знищення Христо Грозєва і Романа Доброхотова.
То які подробиці стали відомі? Кого наймають ГРУ Росії для підривної діяльності у ЄС? Які завдання їм ставлять?
12 травня суд у Лондоні засудив шістьох громадян Болгарії, які займалися стеженням в інтересах Росії, до позбавлення волі на строк від п’яти до 10 років.
За версією обвинувачення, із 2020-го по 2023 роки вони стежили за казахським політиком Бергеєм Рискалієвим, який отримав політичний притулок у Великій Британії, планували операцію фейкової акції протесту навпроти посольства Казахстану в Лондоні, щоб потім передати дані про її «організаторів» владі Казахстану, стежили за українськими співробітниками американської військової бази у Штутгарті, колишнім співробітником російського СК РФ Кирилом Качуром, якого в Росії оголосили «іноагентом», а також за журналістами-розслідувачами Романом Доброхотовим і Христо Грозєвим.
У переписці між собою підсудні обговорювали варіанти їх викрадення й убивства.
Далі читайте і дивіться тут
Ще один російський обстріл Сумщини: обласна влада повідомляє про поранених
Російські війська продовжують атакувати цивільну інфраструктуру Сумської області, повідомляє обласна військова адміністрація 14 травня:
«Двоє людей поранені у Білопільській громаді внаслідок удару ворожих керованих авіабомб».
ОВА додає, що чоловіка та жінку госпіталізували. На місці влучання зайнялася пожежа, працюють рятувальники.
Державна служба з надзвичайних ситуацій згодом повідомила про ліквідацію пожежі, що виникла через російський удар.
У Грузії заарештували ексміністра оборони Окруашвілі, який воював за Україну
Тбіліський міський суд 14 травня відправив під варту Іраклі Окруашвілі, колишнього міністра оборони Грузії у 2004–2006 роках. Йому замінили запобіжний захід із застави у розмірі 20 тисяч ларі (це понад 280 тисяч гривень) на арешт. Справу розглядала суддя Ніно Тарашвілі, повідомляє грузинська служба Радіо Свобода.
Окруашвілі звинуватили у невиконанні вимоги тимчасової слідчої комісії. Він був викликаний для надання пояснень комісії у зв’язку з війною Грузії та Росії 2008 року. Надання свідчень планувалося на 26 березня 2025 року. Однак Окруашвілі відмовився з’явитися на засідання комісії, яку було створено проросійською владною партією «Грузинська мрія» і мала намір розслідувати період правління свого головного політичного конкурента, «Національного руху», який на той час очолював Міхеїл Саакашвілі. Розслідування, як вважають грузинські політологи, проводиться тому, що «Грузинська мрія» хоче заборонити партію, пов’язану з Саакашвілі.
«Національний рух» та інші опозиційні партії Грузії не визнають легітимність чинного уряду, сформованого «Грузинською мрією».
Після того, як Окруашвілі відмовився йти на засідання комісії, його звинуватили за статтею 349 Кримінального кодексу Грузії, яка передбачає «невиконання вимоги тимчасової слідчої комісії парламенту Грузії». Такі дії караються штрафом чи позбавленням волі терміном до року, чи позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю терміном до трьох років.
Також його в квітні викликали до Тбіліського міського суду для надання свідчень. Колишній міністр оборони туди прийшов та відповів на запитання слідчого органу перед мировим суддею. Там же ексміністру було призначено заставу у розмірі 20 тисяч ларі й заборонено залишати Грузію до завершення справи. Термін внесення застави становив 30 днів – цей термін сплив 8 травня.
Лисак повідомив про завершення примусової евакуації сімей із дітьми з Синельниківського району
Місцева влада завершила примусову евакуацію із населених пунктів Синельниківського району, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 14 травня.
Він уточнив, що евакуація тривала з кінця квітня та стосувалася семи сіл Межівської та Новопавлівської громад, «де занадто небезпечно через російські атаки, а отже – й дітям там не місце»:
«Саме родини, в яких виховуються неповнолітні, мали покинути прифронтові населені пункти. Тоді там ще залишалися 26 хлопців і дівчат. Зараз же – немає жодного», – звітував він.
Читайте також: Донецька ОВА розширила зону примусової евакуації сімей з дітьми
Лисак подякував районній адміністрації, поліції та гуманітарним організаціям за допомогу в евакуації. За його даними, більшість сімей облаштувалися у Дніпропетровській області.
Голова Дніпропетровщини фактично щодня повідомляє про російські обстріли, які спричиняють руйнування і часом поранення та загибель цивільних у регіоні.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Джелял: рідні затриманої в Криму Хатідже Буюхчан досі не знають, де вона
Родичі 24-річної кримської татарки Хатідже Буюхчан, яку затримали 7 травня, досі не знають про місце її перебування. Про це повідомив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, пославшись на розмову з матір’ю дівчини, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Це навіть не затримання – це фактично та буквально викрадення. Ще ввечері 6 числа мама з нею розмовляла рано-вранці. Сьомого телефон уже не відповідав, а якимось неймовірним чином вдалося дізнатися, що її затримали, швидше за все, співробітники ФСБ, бо ніхто інший там, у Криму, цим не займається», – розповів Джелял.
Делегація США перенесла на 16 травня візит до Стамбула на переговори Росії та України – Reuters
Спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив журналістам під час візиту до столиці Катару Дохи 14 травня, що він і держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо поїдуть на російсько-українську зустріч до Стамбула не в четвер, 15 травня, як пропонував президент РФ Володимир Путін, а в п’ятницю, 16 травня. Про це повідомляє агенція Reuters.
Раніше газета Washington Post із посиланням на джерела повідомляла, що Росію представлять міністр закордонних справ Сергій Лавров і радник Путіна Юрій Ушаков.
ф
У Раді Європи підтримали створення спецтрибуналу щодо війни в Україні
Комітет міністрів Ради Європи підтримує створення спеціального трибуналу для України – про це йдеться в заяві органу від 14 травня.
За повідомленням, комітет міністрів на засіданні в середу «підтвердив свою непохитну відданість Україні на її шляху до справедливості та відбудови, розпочавши процес створення спеціального трибуналу для злочину агресії».
«На своїй щорічній зустрічі міністри доручили генеральному секретарю Алену Берсе очолити процес створення спеціального трибуналу для злочину агресії в рамках Ради Європи шляхом укладення угоди з Україною», – йдеться в пресрелізі.
У РФ організатора спостереження на виборах засудили до 5 років за ґратами
У столиці Росії Москві Басманний суд засудив співголову руху спостерігачів на виборах «Голос» Григорія Мельконьянца до 5 років позбавлення волі. Його визнали винним за статтею про так звану небажану організацію. Прокуратура вимагала максимального покарання – 6 років колонії.
Мельконьянц перебуває в СІЗО із серпня 2023 року. Йому залишилося провести за ґратами трохи більш як два роки (час у СІЗО зараховується за формулою день за півтора). Підтримати Мельконьянца до суду прийшли близько 70 людей, зазначає «Медіазона».
За версією слідства, рух «Голос» входив до структури Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO). Ця організація була визнана у Росії небажаною в 2021 році. Рух «Голос», який захищав права виборців та здійснював незалежне спостереження на виборах у Росії, після цього заявив, що, на відміну від ліквідованої 2020 року однойменної асоціації, він не має зв’язків з ENEMO.
Рух «Голос» був включений до реєстру так званих іноземних агентів, але про заборону його діяльності російська влада не оголошувала.
Рада доповнила закон «Про охорону дитинства» положеннями про депортованих дітей
Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до закону «Про охорону дитинства» щодо захисту прав депортованих – про це йдеться на сайті парламенту.
Закон ініціювала група народних депутатів на чолі з головою підкомітету в справах сім’ї та дітей комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяною Скрипкою («Слуга народу»).
Зокрема, до законодавства додали визначення терміну «депортація дитини»: «протизаконне (незаконне) переміщення, з застосуванням насильства або без нього, державою, визнаною державою-агресором, дитини шляхом виселення та/або інших дій, у тому числі за відсутності усвідомленої думки дитини та її законних представників, щодо її переміщення з території України, на якій вона законно перебуває, на територію держави-агресора, або на територію її союзників за відсутності підстав, що передбачені законами України та\або допускаються міжнародним правом».
Народні депутати просять президента присвоїти Рощиній звання Героя України
Верховна Рада підтримала 14 травня депутатський запит до президента Володимира Зеленського щодо посмертного присвоєння звання «Герой України» Вікторії Рощиній.
Депутатський запит ініціювала група з 26 народних депутатів.
За направлення запиту до президента проголосували 246 народних депутатів.
29 квітня міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної, яка співпрацювала з багатьма виданнями, в тому числі і з Радіо Свобода. Згідно з ним, тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, має численні сліди катувань та сліди розтину.
Читайте також: Мінкульт: від початку повномасштабної війни в Україні загинули 201 митець та 105 медійників
Слідча група, яка проводить розслідування, підтвердила проєкту «Вікторія», що тіло привезли в Україну з ознаками розтину, який робили на території Росії. Також співрозмовники в силових відомствах розповіли, що деякі внутрішні органи були відсутні – це головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко в жовтні 2024 року повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Читайте також: Тіло повернули з позначкою «невідомий чоловік». Десятки українських медійників у полоні РФ
Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
Просування армії РФ під Багатирем: траса на Запоріжжя перерізана?
Російська армія просунулась на Новопавлівському напрямку біля Багатиря – села на заході від окупованого Курахового, повідомив DeepState 14 травня.
Зважаючи на інтерактивну карту проєкту, агресору вдалося перетнути трасу Н15 Донецьк – Запоріжжя – її відрізок в цьому районі тепер зафарбований червоним, тобто перебуває під контролем армії РФ.
Про окупацію Курахового DeepState повідомив 11 січня цього року.
Аналітики зазначають, що для прориву до Багатиря противник використовував мототехніку або лише піхоту, а потім підключав техніку для вогневої підтримки.
За даними проєкту, російські війська зафіксовані в південній та південно-східній частинах села, де намагаються накопичити піхоту для подальшого просування.
«Розікрасти, закрити, знищити»: Росія відмовляється від шахт Донбасу
На початку 2024 року окупаційні адміністрації Росії на Донбасі заявляли про «масштабну реформу» вугільної галузі: російські інвестори нібито планували взятись за розвиток 15 шахт. Тепер «Імпекс-Дон» та «Донське вугілля», які орендували шахти на Донеччині та Луганщині, повертають назад одразу 9 копалень – виявилося, для них це нерентабельно.
Публічно ані компанії, ані адміністрації РФ відмову не коментують. Але, за даними російських ЗМІ, Міненерго Росії вже вирішило: більшість шахт – піде під ліквідацію.
Чому російські інвестори масово йдуть із шахт, які планували «відроджувати»? Що чекає гірників частини українського Донбасу, яку окупувала Росія? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
2024 року російські ЗМІ рясніли заголовками про «відродження вугільної промисловості» на окупованих територіях Донеччини й Луганщини. Це подавалося як успішний бізнес-задум: шахти, які Росія за роки окупації вже довела до занепаду, здають в оренду російським інвесторам, а ті допомагають їх відродити.
Російська пропаганда розповідала про нібито гарні результати: мовляв, інвестори на підприємства «зайшли потихеньку» і почали їх розвивати, попри нестачу людей і обладнання. Компанія «Донське вугілля» взяла в оренду 10 шахт в Луганській області, а «Імпекс-Дон» – 4 у Донецькій.
Втім, під приводом «реорганізації галузі» відбувалося масове закриття шахт. За різними даними, загалом під контролем РФ на захоплених територіях Донеччини і Луганщини від 70 до 114 копалень. Окупаційні адміністрації планували залишити 15 (детальніше про це Донбас Реалії розповідали тут). Зараз ця цифра може ще зменшитись: 9 шахт російські бізнесмени вже повернули назад окупаційним адміністраціям у Донецькій і Луганській областях, повідомляє російське видання РБК із посиланням на джерела. Це питання обговорювалося на рівні російського Міненерго.
Публічно жодна з компаній про це не комунікувала – інформація просочується через ЗМІ та соцмережі, де шахтарі й місцеві жителі скаржаться на ситуацію.
Далі читайте тут
Російська армія вдарила по об’єкту промисловості на Сумщині – місцева влада
Російські війська завдали ракетного удару по Сумській громаді, повідомляє обласна військова адміністрація 14 травня.
За повідомленням, удар прийшовся по обʼєкту промислової інфраструктури.
Згодом Сумська ОВА повідомила про одного загиблого й сімох поранених:
«Троє поранених у вкрай важкому стані».
Раніше командування Повітряних сил попереджало про загрозу ударів балістикою та пуски російською авіацією керованих авіабомб на Сумщину.